Історію держави Російського ніяк не можна назвати нудним, вона наповнена подіями, які докорінно змінювали зовнішність держави, а також свій слід у ній залишили великі мужі, що поклали своє життя на благо Вітчизни.

Навіть якщо розглядати Правління Ярослава Мудрого коротко, то його слід віднести саме до таких поворотним моментам, які є поштовхом для подальшого прогресу країни. Саме прізвисько київського князя, дане йому народом – Мудрий, говорить про ставлення народу до цього державного діяча, відомого і возвысившему Київську Русь.

Походження майбутнього правителя

Точна дата народження майбутнього великого князя невідома, про неї до цих пір сперечаються історики. Хтось називає 978 рік, хтось 979, а деякі, спираючись на більш пізні історичні джерела – 988 (дату хрещення Русі).

У першій писемній літературній пам’ятці «Повісті тимчасових років» докладно говориться про одруження Володимира Красне Сонечко і Рогніди і про чотирьох синів, які походять від цього шлюбу: Ізяслав, Мстислав, Ярослав і Всеволод.

Оскільки Ярослав був третім сином, він ніяк не міг народитися раніше 982 року, але літописець навмисно спотворив дату його народження, представляючи саме його старшим і найбільш гідним наступником свого батька.

Ця ж літопис оповідає про те, що ще за життя Володимир призначив кожному з синів свою вотчину. Ярославу дістався Ростов, куди він пішов ще в отроческом віці.

Щоб краще зрозуміти характеристику Ярослава Мудрого, потрібно згадати літописну історію про заснування міста Ярославля.

Це цікаво! Вважається, що ще підлітком Ярослав вступив в сутичку з ведмедем і за допомогою свити вбив його, на цьому місці був заснований новий місто, названий ім’ям молодого князя.

Але недовго молодий князь правил в Ростові, незабаром батько переправив сина в Новгород. Але і там князь довго не просидів. А в 1014 році відмовився платити данину Києву, і цим викликав справедливий гнів батька. Тільки швидка смерть завадила Володимиру виступити проти непокірного сина.