Позначити здійснюється дія допоможе така частина мови, як дієслово. Слова мають початкову форму, виражену невизначеною формою дієслова. Інфінітив закінчується на -ти або –ти, називає дію без вказівки часу і числа. Не всі слова потрапляють під правило, є дієслова виключення.
Різновиди дієслів
Частина мови буває перехідною і неперехідне. У першому випадку позначають дію з переходом на інший предмет. Його назва має знахідний відмінок без прийменника. Це видно на прикладі: бачити небо, читати книгу. Інші дієслова є непереходными: полетіти на відпочинок, рости в городі. Ще одна характеристика дієслова – його повернення. Її можна визначити за наявністю суфікса –сь і –ся: виглядати, рухатися, закохатися. Зворотність вказує на непереходность.
Особливі форми слів
Щоб показати, як протікає дія, існує досконалий і недосконалий вид дієслова. Перший перевіряється питанням, яке починається на букву с-: що зробити? Наприклад, показати, намалювати, купити. Має форму минулого і майбутнього у формі простого слова. Цього часу вигляд не має.
До недосконалого виду відноситься дієслово, що відповідає на питання “що робити?” Це означає, що дія не завершено, результату немає. Прості слова знаходяться в минулому і теперішньому часі. А в майбутньому – складні, складається з двох слів: “буду” і інфінітива. Наприклад, буду малювати, буду слухати, що будуть розповідати, будуть говорити.
Правила правопису в українській мові складні. Дієслова є важливою частиною мови. Щоб визначити дієвідміну, необхідно знати, до якого особі і належить слово. Відрізнити форми допоможуть закінчення, які знаходяться під наголосом або стоять в безударному положенні. Якщо наголос відсутня, здійснюють перевірку за допомогою постановки слова в форму інфінітива. Усі дієслова-винятки 1 та 2 дієвідміни необхідно запам’ятати.
Як відбувається зміна слів
Виходячи з контексту пропозиції визначають, в якому часі перебуває дієслово. Число і особа визначають в теперішньому та майбутньому часі. I і II дієвідміна відрізняють особові закінчення. Дієслова-інфінітиви мають суфікси –еть, -ать, -оть, -уть. Проте є виключення дієслова, серед яких “голити”, “стелити”, а також слово “зиждиться”. Останнім рідко вживається у звичайній мові. Частіше його можна зустріти в художній літературі.
Слова іншої групи мають суфікс –ить. А ось дієслова винятку 2 дієвідміни поділяються на частини мови з суфіксом на –еть і –ать. Всі вони часто використовуються в усній і письмовій мові, тому їх потрібно запам’ятати:
Якщо будеш швидко гнати,
Ми не зможемо утримати.
Можеш ти дихати і чути,
Можеш ти дивитися і бачити,
Якщо хочеш, ненавидіти.
Краще буде залежати,
Краще буде не вертіти,
Не образити, але терпіти.
Для кращого запам’ятовування таких слів можна самостійно придумати римування.
Відмітні особливості вживання слів-винятків
Щоб грамотно говорити й писати, потрібно знати правила. Багато люди часто припускаються помилок у закінченнях. Має значення особа і число. Після визначення цих показників позначають і відмінювання. Важливо відзначити множина. Якщо відмінювання перше, визначають закінчення таким чином:
- 1-е особа – закінчення –ем (-єм).
- 2-е особа – єте.
- 3-е – закінчення-ут (-ют).
У другому відмінюванні, якщо дієслово належить до першого особі, виділяють закінчення –у (-ю), ім. У другому особі закінчення–бач, -єте, в третьому – іт,– ат (-ят).
Серед дієслів-винятків знаходяться слова «хотіти» і «бігти». Вони відносяться до разноспрягаемой групі. При відмінюванні отримаємо: хочу-хочете-хочуть, біжимо-біжите (друга дієвідміна), біжать (перша дієвідміна). Дієслово виняток “дати” і “є” належать до особливого спряжению. Це можна побачити на прикладі:
- 1-е л. – дам, дамо, їм, їмо.
- 2-е л. – даси, дасте, їж, їсте.
- 3-е л. – дасть, дадуть, їсть, їдять.
Такі ж закінчення будуть і в дієсловах з приставками.
Правила російської мови
Важливо пам’ятати, що відмінювання дієслів – це ціла система змін форм слів. Характеристику відносять до постійних граматичним ознаками. Визначення відбувається за ударним особистих закінченнях або по суффиксу інфінітива.
Із закінченням під наголосом не виникає проблем при написанні. Правила необхідно знати, щоб не допускати помилок, якщо наголос падає на другий склад. Відмінювання дієслів-винятків потрібно запам’ятати, так як при визначенні можна скористатися правилом і поставити слово в початкову форму. Важливо запам’ятати, що дієслово “стелити” знаходиться в початковій формі – инфинитиве. Особисті форми утворюються від дієслова 1 дієвідміни “стлать”. Наприклад, стелять, стелешь.
Протиріччя I дієвідміни полягає в тому, що слова не підпорядковуються загальним правилом, а переходять у другу відмінювання. Викликає утруднення написання голосних літер “е”, “і”, тому слова заучують різними способами. Це може бути віршик або рифмовка.
Вивчення правил починається в четвертому класі. Тоді учні дізнаються про дієсловах винятки, які необхідно вивчити. Вони необхідні при написанні творів, при виконанні домашнього завдання.
