Потрібні англійські слова — 300 слів (24 смислові групи)

Дана добірка з 300 найпотрібніших англійських слів надзвичайно важлива для вивчення англійської мови. Її особливість полягає в тому, що всі англійські слова розбиті на 24 смислові групи.

Більше того, біля кожного слова є така потрібна і така зрозуміла русифікована транскрипція. Тобто всі наведені слова можна вивчити, не вдаючись до словника, і не займаючись пошуком правильного вимови.

Іншими словами, перед вами найпотрібніші слова англійською в режимі «все включено».

Після їх вивчення рекомендуємо звернути увагу на геніальне оформлення граматики англійської мови в таблицях.

А тепер слова. Поїхали!

***

please (пліз) — будь ласка, прошу. sorry (сорі) — вибачте
you are welcome (ю а велкам) — будь ласка, нема за що
hello (хеллоу) — привіт. hi (хай) — привіт

***

goodbye (гудбай) — до побачення. see you (сі ю) — побачимося
yes (так) — так. no (ноу) — немає. not (нот) — не
this (зіс). that (зет) – той

***

name (нейм) — ім’я. address (эдрэс) — адреса
phone number (фоун намбэр) — номер. age (ейдж) — вік
married (мэррид) — одружений, заміжня
letter (лэттэр) — лист. email (імейл) — емейл

***

what (уот), який. who (ху) — хто. where (уээ) – де, куди
how (хау). why (уай) — чому. when (уен) — коли

***

I (ай) — я
you (ю) – ти; ви; Ви
he (хі) — він
she (ши) — вона;
it (іт) — воно
we (уі) — ми
they (зэй) — вони

***

my (травень) — мій
your (е) – твій, ваш
his (хіз) — його
her (хе) – її
our (ауе) — наш
their (зээ)

***

and (енд) — і
but (бат) — але
or (о) — або
because (бікоз) — тому що
if (іф) — якщо
that (зет) – що

***

something (самсинг) — щось
everything (еврисинг)
nothing (насинг) — ніщо, нічого
here (хиэ) – тут, сюди
there (зээ) – там; туди
now (нау) — зараз, тепер
already (олрэди) — вже
still (стіл) – ще
yet (йет) – ще (не)
many (менні) — багато + слово у множині
much (маг) — багато + слово в однині
few (фью) — мало + слово у множині
little (літл) — мало + слово в однині
very (вері) — дуже
every (еврі) — кожен
all (ол);
such (сач) – такий
so (соу) — так

***

people (піпл)- люди
man (мен)- чоловік
woman (вумен) – жінка
child (чайлд) — дитина
boy (бій) — хлопчик
girl (дівиця)- дівчинка
friend (фрэнд)- один

Дивіться також:  Цікаві факти про мозок людини: топ-10

***

family (фэмли) — родина
parents (пээрэнтс)- батьки
father (фазер) — батько
mother (мазер) — мати
husband (хазбэнд) – чоловік
wife(уайф) — дружина
son (сан) — син
daughter (дотэр)- дочка
brother (бразер) — брат
sister (сістер) — сестра
grandfather (грэндфазер) — дідусь
grandmother (грэндмазер) — бабуся
uncle (анкл) — дядько
aunt (ант) — тітка

***

job (джоб) — оплачувана робота
work (верк) — робота як занятість
teacher (тичер) — учитель
driver (драйвэр) — водій
worker (уоркер) — робочий
engineer (энджиниэр) — інженер
doctor (лікар) — лікар
nurse (нерс) — медсестра
shop assistаnt (шоп эссистэнт) — продавець
accountant (экаунтэнт) — бухгалтер
artist (артист) — художник
student (стъюдент) – студент
pupil (пъюпл) — школяр

***

time (тайм) – час
year (йер)- рік
week (двк) — тиждень
hour (ауер) — годину
minute (минит) – хвилина
yesterday (йестэдэй) — вчора
today (тудэй) – сьогодні
tomorrow (томорроу) — завтра
holiday (холідей) — свято
morning (морнінг) – ранок
day (дей) — день
night (найт) — ніч

***

Monday (мандэй) — понеділок
Tuesday (тъуздэй) — вівторок
Wednesday (уэнздэй) — середа
Thursday (серздэй) — четвер
Friday (фрайдей) — п’ятниця
Saturday (сэтэрдэй) — субота
Sunday (сандей) — неділю

***

month (манс) — місяць
January (джэньюэри)- січень
February (фэбруэри) — лютий
March (марч) — березень
April (ейпріл) — квітень
May (мей) — травень
June (джун) — червень
July (джулай) — липень
August (огэст) — серпень
September (сэптэмбэр) — вересень
October (октоубэр) — жовтень
November (ноувэмбэр) — листопад
December (дисэмбэр) — грудень

***

season (сизн) — сезон, час року
spring (спрінг) — весна
summer (саммэр) — літо
autumn (отэм) — осінь
winter (уинтэр) — зима

***

weather (уэзэр) — погода
rain (рейн) — дощ
wind (уинд) — вітер
snow (сноу)- сніг
sky (скай) — небо
sun (сан) — сонце

***

to (ту) – до; (куди)
in (ів) — в (де)
from (фром) — з
of (ів) — передає рід. відмінок
on (він) — на
with (уиз) — з
without (уизаут) — без
before (біфо) — до
after (афтэ) – після
between (битуин) — між
near (ниэ) — біля
for (фо) — для

***

city (сіті)- місто велике
town (таун) — місто маленьке
flat (флет) — квартира
cafe (кэфэй) — кафе
food (фуд) — їжа
school (скул) — школа
square (сквэар) — площа
house (хаус) — будинок
river (ривэр)- річка
hotel (хоутэл) — готель
park (парк) — парк
bank (банк)– банк
cinema (синэмэ) — кінотеатр
hospital (хоспитл) — лікарня
market (маркит) — ринок
police (поліс) — поліція
station (стейшн) — станція, вокзал
centre (сэнтэр)- центр
shop (шоп) — магазин
price (прайз) — ціна
money (мані) — гроші
surprise (сепрайз) – сюрприз
problem (проблем) — проблема

Дивіться також:  Найбільші чорні діри: топ-10 найбільш важких у Всесвіті

***

street (стріт) — вулиця; дорога
stop (стоп) – зупинка
crossing (кросинг) — перехрестя
place (плейс) – місце
car (кар) — автомобіль
tram (трэм) — трамвай
bus (бас) — автобус
train (трейн) — поїзд
plane (плейн) — літак
ticket (тикит) — квиток

***

thing (сінг) — річ
pen (пен) – ручка
book (бук) — книга
telephone (тэлифоун) — телефон
TV-set (тивисэт) — телевізор
bag (бег) — сумка
map (меп) – карта
card (кард) — листівка
camera (кэмэрэ) — фотоапарат, камера
picture (пикчэр) — картинка
paper (пэйпэр) — папір
newspaper (ньюспейпер) — газета

***

do — робити, діяти
make — робити, виготовляти
be (бі) — бути, бути
have (хев) — мати
can (кен) — могти, бути в змозі
may (мей) — могти, мати дозвіл
must (маст) — бути належним
will (віл) — буду, буде
live (лів) — жити
come (кам) — приходити, приїжджати
go (гоу) – йти; їхати
see (сі) — бачити
look (цибуля) — дивитися
ask (аск) — питати
answer (ансэр) — відповідати
give (гів) — давати
take (тейк) — брати
say (сей) — сказати
speak (спік) — розмовляти
stand (стенд) — стояти
work (уорк) — працювати
break — головоломка
send (сенд) — посилати
buy (бай) — купувати
sleep (сліп) — спати
wake (уейк) — будити
wash (уош) — мити, прати
try (трай) — намагатися, пробувати
find (файнд) — знаходити
bring (брінг) — приносити, привозити
smile (смайл) — посміхатися
cost (кост) — коштувати
learn (лерн) — вчитися
teach (тіч) — навчати
write (райт) — писати
change (чэйндж) — (з)міняти
fall (фол) — падати
hear (хиэ) — слухати
show (шоу) — показувати
think (синк) — думати
close (клоуз) — закривати
open (оупэн) — відкривати
know (ноу) — знати
dance (данс) — танцювати
collect (колект) — збирати
love (лав) — любити
draw (дро) – малювати
choose (чуз) — вибирати
want (уонт) — хотіти
eat (іт) — їсти
drink (дрінк) — пити
cook (кук) — варити; готувати
wait (вайт) — чекати
thank (сэнк) — дякувати
read (рід) — читати
play (плей) — грати

Дивіться також:  Цікаві факти про пінгвінів: топ-10

***

colour (калэ) — колір
black (блек) — чорний
blue (блу) — блакитний, синій
brown (коричневий) — коричневий
green (зелений) — зелений
grey (сірий) — сірий
red (ред) — червоний
white (вайт) — білий
yellow (єллоу) — жовтий

***

quality (кволіті) — якість, властивість
old (оулд) — старий
young (янг) — молодий
new (нью — новий
big — великий
small (смол) — маленький
hungry (хангри) — голодний
full (фул) – ситий; повний
good (дус) — хороший
bad (бед) — поганий
early (ялини) — ранній
late (лэйт) — пізній
last (ласт) — останній, минулий
next (нэкст) — наступний
free (фрі) – вільний; безкоштовний
hot (хот) — жаркий; гарячий
warm (уорм) — теплий
cold (коулд) — холодний
high (хай) — високий
tall (тол) – високий (про зростання)
short (шортів) – короткий; низький
long (лонг) – довгий; довгий
heavy (хеві) — важкий
light (лайт) – легкий; світлий
dark (темний) — темний
expensive (икспэнсив) — дорогий
cheap (чіп) — дешевий
left (лэфт) — зліва
right (райт) – праворуч; правильний
fast (фаст) — швидкий
slow (слоу) — повільний
soft (софт) — м’який
hard (хард) — твердий
beautiful (бъютифул) – красива
handsome (хэнсэм) — гарний
careful (кээфул) – уважний
sad (сед) — сумний
glad (глэд) — радісний
happy (хепі) — щасливий
ready (реді) — готовий
angry(енгрі) — сердитий
main (мейн) — основний, головний

***

number (намбэр) — номер, число
figure (фигэ) цифра
one (уан) — один
two (ту) — два
three (срі) — три
four (фо) — чотири
five (файв) — п’ять
six (сікс) — шість
seven (севен) — сім
eight (ейт) — вісім
nine (найн) — дев’ять
ten (тен) — десять
eleven (илэвн) — одинадцять
twelve (туэлв)- дванадцять
thirteen (сетини хочуть)- тринадцять
fourteen (фотін) — чотирнадцять
fifteen (фифтин) — п’ятнадцять
шістнадцять (сикстин) — шістнадцять
seventeen (сэвнтин) — сімнадцять
вісімнадцять (эйтин) — вісімнадцять
nineteen (найнтин) — дев’ятнадцять
twenty (туэнти) — двадцять
thirty (мережі) — тридцять
forty (фоти) — сорок
fifty (фіфті) — п’ятдесят
sixty (сиксти) — шістдесят
seventy (сэвнти) — сімдесят
eighty (эйти) — вісімдесят
ninety (найнти) — дев’яносто
hundred (хандрэд) — сто
thousand (саузенд) — тисяча

***