Події Великої вітчизняної війни в 1942 році

1942 — рік важких боїв

Першого січня 1942 року війська Калінінського фронту оволоділи містом Стариця Тверській області, який був захоплений фашистами 12 жовтня 1941 року. У той же день 1942 року у Вашингтоні в рамках Першої Вашингтонської конференції (22 грудня 1941 — 14 січня 1942) року представниками 26 держав була підписана декларація, яку було завершено утворення антигітлерівської коаліції. Підписанти зобов’язалися використовувати всі ресурси своїх країн для боротьби проти гітлеризму і не укладати з Німеччиною сепаратного миру

Григоріанський календар — 1942, Єврейський календар — 5703, Ісламський календар — 1362, Китайський календар — 4639, рік чорного коня, Іранський календар — 1321

Основні події 1942 року

  • 5 січня — Євпаторійський десант, знищений через 2 дні
  • 7 січня — у Москві перший за Радянської влади Хресний хід
  • 8 січня — початок Ржевсько-Вяземський наступальної операції
  • 13 січня — почалося насильне вивезення населення України на роботу в Німеччину
  • 18 січня — знову залишена Феодосія
  • 22 січня — Відкрито Елшано-курдюмовское газове родовище в Саратовській області
  • 13 лютого — Указ Президії ВР СРСР про мобілізацію на час війни працездатного населення від 16 до 55 років для роботи в будівництві та на виробництві
  • 15 лютого — Постанова уряду «Про деякому підвищенні норм обов’язкових поставок м’яса державі»
  • 27 лютого — спроба відбити Крим, наступ військ Кримського фронту. Битва продоложалась до середини травня
  • 8 березня — Перший загальноміський недільник по прибиранню Ленінграда
  • 25 березня — в «Комсомольській правді» опублікована пісня «Землянка» К. Листова та А. Суркова
  • 26 березня — Наказ Сталіна про мобілізацію 100000 дівчат у війська ППО
  • 10 квітня — Сталінськими преміями по літературі нагороджені В. Еренбург, Ст. Ян, С. Бородін, С. Маршак, А. Рекемчук, К. Симонов…
  • 13 квітня — Випуск терміном на 20 років Державного військового позики на 10 мільярдів рублів. Фактично примусовий: на багатьох підприємствах ними видавали до 20% зарплати без пояснень. Гроші держава так і не повернуло

«Юрій Ільїн, заслужений учитель УРСР:
«А як відбувалася підписка на державний грошовий позику! Після важкого трудового дня, пізно вночі, жінок запрошували до сільської ради, де уповноважений з району вів так звану «бесіду по підписці». Тримали до ранку, змушували підписатися на велику суму. І це тих, хто грошей взагалі не бачив, в руках не тримав.
Мама займала у сестри, що живе в Барнаулі, і розплачувалася за позику. А восени розраховувалися, продавши лук» (Костянтин Сомов «Війна — експрес життя»)

  • 13 квітня — Постанова «Про підвищення для колгоспників обов’язкового мінімуму трудоднів»
Дивіться також:  Найбільші затоки у світі: топ-10

«Олександра Яковлєва живе в Верколе Пинежского району. 93 роки. Під час війни працювала бондарем…
«Гасло було «Все для фронту, все для перемоги». Мене послали в Шенкурск вчитися на бондаря. Я поїхала, а на ноги, знаєш, що натягнула? Рукава від фуфайки! Калоші, правда, були гумові. Ось і вся обутка. Мама у мене була колгоспниця. Так їй палички одні ставили. На них не купити нічого. Не родиться хліб, так хоч все село помри. У нас робятишки малі. Так мама золоте кільце батькову на крупник обміняла в сусідньому селі. Крупник — жменя борошна. Ми жили в бараках у лісі. Норма у мене була — одна бочка в день, а сама бочка більше мене самої. З дерева добували живицю, смолу, скипидар, а я під цю продукцію роблю бочку. Фуганок потрібен, рубанок, ніж, сокиру. Бочка з дерева, обруч осиковий. 130 кілограм туди поміщається смоли. Пайку хліба мені 600 грамів давали як бондарю. Так ми в перший день пайку з’їмо, а потім два дні голодуємо, послабли усі. Мужиків не було. Працювали молоді хлопці. І люди похилого віку…» (журнал «Огонек» №16, 2018 рік)

  • 20 квітня — завершилася Ржевсько-Вяземський наступальна операція. Ціною втрат в 770 000 військам вдалося просунутися на захід на 80-250 км
  • 25 квітня — Постанова «Про будівництві електростанцій на Уралі»
  • 16 травня — знову захоплена німцями Керч
  • 20 травня — засновано орден Вітчизняної війни 1 і 2 ступеня
  • 26 травня — У Лондоні підписано радянсько-англійський договір про союз у війні проти Німеччини
  • 29 травня — невдачею закінчилася Харківська наступальна операція (втрати склали 270 тис. осіб, з них 171 тис. — безповоротно)
  • 2 липня — залишений Севастополь
Дивіться також:  Біографія Василя Шукшина

«В ніч з 30 червня на 1 липня двома підводними човнами і 14 транспортними літаками «Дуглас» (ПС-84) було вивезено з Севастополя вищі командири та комісари — генерал Петров зі штабом, командири дивізій, командування флотом, партійне керівництво і класні чини НКВС — всього 498 чоловік… Ще 304 людини за затвердженими списками були вивезені на наявних під рукою справних плавзасобах. Всі інші захисники Севастополя були залишені на березі як «війська прикриття»
Інженер А. Н. Шаров, який воював на Херсонесі до останнього дня, згадував: «На березі скупчилися тисячі солдатів. Коли підійшов корабель, люди кинулись на дерев’яний причал, і він упав під вагою тел. Неможливо було розібрати, хто загинув, а хто вибрався з-під колод. Штормова хвиля. Корабель відійшов від берега. Люди кидаються вплав. Матроси спускають мотузки, щоб допомогти солдатам піднятися на палубу. Картина була страшна… Вздовж берега під скелями, наскільки вистачало очей, лежали вбиті бійці. Вузька кромка буквально встелена тілами».
Залишки Приморської армії – більше 30 тисяч чоловік, які не мали боєприпасів, продовольства, прісної води, – все госпіталі та медсанбат намагалися сховатися в печерах, розташованих на крутих схилах, марно чекаючи своєї евакуації. Ніхто ще не знав, що більше кораблів не буде» (Н. Коняєв «Російський хронограф»)

  • 5 липня — залишений Воронеж
  • 17 липня — початок Сталінградської битви
  • 23 липня — залишений Ростов-на-Дону
  • 28 липня — Наказ №227 «Ні кроку назад»
  • 29 липня — Засновані ордени Суворова, Кутузова, Олександра Невського
  • 5 серпня — залишений Ставрополь
  • 12 серпня — залишена Еліста
  • 14 серпня — залишені Кисловодськ, Краснодар
  • 22 серпня — Кіровський завод у Челябинську почав випуск танків Т-34
  • 23 серпня — початок вуличних боїв у Сталінграді
  • 4 вересня — у газеті Західного фронту «Червоноармійська правда» розпочата публікація поеми А. Твардровского «Василь Тьоркін»
  • 5 вересня — залишений Таманський півострів
  • 11 вересня — залишений Новоросійськ, фашисти вийшли до Волги
  • 13 вересня — перший штурм німців Сталінграда, початок вуличних боїв
  • 23 вересня — зданий в експлуатацію перший електричний кабель від Волховської ГЕС, прокладений по дну Ладоги
  • 30 вересня — у Краснодоні створено підпільну комсомольську організацію «Молода гвардія»
  • 9 жовтня — Указ Президії ВР СРСР «про встановлення повної єдиноначальності і скасування інституту військових комісарів у Червоній армії»
  • 18 жовтня — в Ленінграді почав працювати Міський театр (Драматичний театр імені Комісаржевської)
  • 28 жовтня — залишений Нальчик
  • 2 листопада — створена Надзвичайна Державна комісія з встановлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників
  • 13 листопада — Сталін затвердив план контрнаступу в Сталінграді під назвою «Уран», розроблений Жуковим і Василевським
  • 19 листопада — початок контрнаступу в Сталінграді — операції «Уран»
  • 25 листопада — початок Ржевсько-Сичевський операції, що тривала до 20 грудня
Дивіться також:  Цікаві факти про Марко Поло: топ-10

«Ми наступали на Ржев по трупним полів» — вичерпно описує літні бої Петро Міхін. Він розповідає у книзі спогадів: «Попереду — «долина смерті». Ані обминути, ані обійти її немає можливості: по ній прокладено телефонний кабель — він перебитий, і його у що б то не стало треба швидко з’єднати. Повзеш по трупах, а вони навалено в три шари, розпухли, кишать черви, випускають нудотний солодкуватий запах розкладання людських тел. Розрив снаряда заганяє тебе під трупи, земля здригається, трупи звалюються на тебе, обсипаючи хробаками, в обличчя б’є фонтан тлетворной смороду… Йдуть дощі, в окопах води по коліно. … Якщо ти вцілів, знову дивись в обидва, бий, стріляй, маневрируй, топчись на лежать під водою трупах. А вони м’які, слизькі, наступати на них гидко і сумно»

  • 9 грудня — прем’єра балету А. Хачатуряна «Гаяне» на сцені Ленінградського театру опери та балету
  • 22 грудня — Засновано медаль «За оборону Ленінграда», «За оборону Одеси», «За оборону Севастополя», «За оборону Сталінграда»

Підсумки 1942 року

    Після успішних зимових боїв під Москвою Червону армію знову почали переслідувати невдачі. Був остаточно втрачений Крим, німці оволоділи передгір’ями Кавказу, вийшли до Волги. Там, у Сталінграду, восени і почалася битва, яку називають найголовнішим у Великій вітчизняній війні, її переломним моментом. Тривала до зими 1943 року і закінчилася поразкою ворога