Події Великої вітчизняної війни в 1941 році

1941 рік. Мобілізація

На початку 1941 року Радянський Союз складався з 16 союзних республік, 20 автономних республік, 9 автономних областей, 6 країв, 96 областей. Міст налічувалося 1241, селищ міського типу — 1711. Столиця — Москва. Країна мала 22,1 мільйонів квадратних кілометрів території, 191,7 мільйонів чоловік населення. Росіян було 58,4% від загального числа громадян, українців — 16,56%, білорусів — 3,11%, узбеків — 2,86%, татар — 2,54%, казахів — 1,83%, євреїв — 1,78%, азербайджанців — 1,34%, грузин — 1,33%, вірмен — 1,27%, мордви — 0,86%, чувашів — 0,81%, таджиків — 0,72%, киргизів — 0,52%, туркменів — 0,48%, естонців — 0,08%, латишів — 0,07%, литовців — 0,02%. Більше половини населення СРСР проживало на території РРФСР — близько 109 мільйонів чоловік. В містах жило близько 56,1% всіх радянських людей

Григоріанський календар — 1941, Єврейський календар — 5702, Ісламський календар — 1361, Китайський календар — 4638, рік Змії, Іранський календар — 1320

Основні події 1941 року

  • 1 січня — у газеті «Известия» опубліковано Постанову Ради Народних Комісарів Союзу РСР і Центрального Комітету ВКП(б) «Про додаткову оплату праці колгоспників за підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва Української РСР»
  • 10 січня — Між Німеччиною і СРСР підписано секретний протокол, уточнюючий умови секретного додаткового протоколу 23 серпня 1939 року щодо Литви і обмовив розміри компенсації, яку через її територію повинно було виплатити уряд Німеччини СРСР. Підписання розширеної господарського угоди між СРСР і Німеччиною

«10 січня 1941 р. підписанням розширеного господарського угоди завершилися радянсько-німецькі господарські переговори, які відбувалися в Москві з кінця жовтня минулого року. З радянської сторони угоду підписано народним комісаром зовнішньої торгівлі СРСР тов. А. В. Мікояном, з німецької сторони — посланником Міністерства закордонних справ д-ром К. Шнурре.
Нова угода ґрунтується на радянсько-німецькому господарському угоді від 11 лютого 1940 р. і являє собою подальший етап здійснення господарської програми, наміченої обома урядами в 1939 р. Угода регулює товарообіг між СРСР і Німеччиною до 1 серпня 1942 р. Сума передбачених взаємних поставок досить значно перевищує рамки першого договірного року. СРСР поставляє Німеччини промислове сировину, нафтові продукти і продукти харчування, особливо зернові; Німеччина постачає СРСР промислове обладнання.
Переговори проходили в дусі взаємного розуміння і довіри згідно з існуючими між СРСР і Німеччиною дружніми відносинами. Всі господарські питання, включаючи ті, які виникли у зв’язку з приєднанням до СРСР нових територій, можна відповідно з інтересами обох країн» (Комюніке про укладення господарського угоди між СРСР І Німеччині)

  • 13 лютого — у Москві прем’єра опери «Хованщина» Мусоргського
  • 20 лютого — завершилася XIII партконференція ВКП (б), передбачено значне зростання витрат на оборону
  • 24 лютого — пуск Краматорського заводу важкого машинобудування
  • 26 березня — встановлені Сталінські премії трьох ступенів
  • 5 травня — доповідь начальника розвідуправління генштабу генерала Голікова: поблизу кордонів з СРСР чисельність німецьких військ досягла 8 500 000 осіб
  • 15 травня — Записка наркома оборони СРСР і начальника Генштабу Червоної армії з міркуваннями щодо плану стратегічного розгортання збройних сил Радянського союзу на випадок війни
  • 1 червня — Ріхард Зорге повідомив, що Німеччина почне війну проти СРСР 22 червня
  • 3 червня — з рішення Політбюро ЦК ВКП (б): «дозволити Наркомвнешторгу провести постачання в Німеччину міді 6000 тонн, 1500 тонн нікелю, олова 500 тонн
  • 22 червня — раптове, без оголошення війни напад Німеччини; указ про мобілізацію військовозобов’язаних 1905-1918 років народження, виступ по радіо наркома закордонних справ Молотова «Наше діло праве. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами»; указ про введення воєнного стану в семи союзних республіках, 16 областях, Кримської АРСР, Москві і Ленінграді;
    Виступ прем’єр-міністра Великобританії У. Черчилля зі словами підтримки Радянського Союзу
  • 23 червня — постанова про створення Ставки головного командування ЗС СРСР
  • 24 червня — створено Раду з евакуації; президент США Ф. Рузвельт заявив про готовність США надати допомогу СРСР
  • 26 червня — вперше виконана пісня «Священна війна». Указ про скасування чергових відпусток робітників і службовців та запровадження понаднормової роботи від години до трьох
Дивіться також:  Андрій Андрєєв - біографія, особисте життя, фото

«Олександра Афанасьєва живе в селі Малодоры Устьянского району. Їй 93 роки. Під час війни була сварщіцей на заводі «Червона кузня». «Я народилася у Вологодській області. У 1942 році виїхала в Архангельськ, почала вчитися в школі ФЗН на сварщицу. А в 43-му мене вже оформили на роботу на завод «Червона кузня». Там займалася ремонтом морських суден. Я працювала добре, і по товстому залозу добре. Добре пам’ятаю перший день роботи. Відпрацювала я першу зміну. Прийшов майстер і каже: «Підеш зараз у другу зміну, будеш наплавляти кромки ящиків під снаряди. А тобі їх будуть підганяти. Нікому тебе замінити». На заводі одні жінки працювали і ще троє глухонімих. Ось один глухонімий, який повинен був мені ящики підганяти, побачив мене, плюнув і втік. Думав, що не впораюся, я адже зростанням маленька була, зовсім дівчинка. А потім по 10 годин на добу працювала, понтони ремонтували. Холодно в цеху було, і від заліза холод йшов. А той глухонімий мені весь час посміхався. На заводі я пропрацювала сім років, стала сварщіцей п’ятого розряду» («Селянський фронт», Журнал «Огонек» №16 від 07.05.2018, стор 8)

  • 27 червня — Угорщина оголосила війну СРСР
  • 30 червня Створено Державний комітет оборони — вищого органу державної влади, залишений Львів
  • 1 липня — почався наступ німецьких і румунських військ з території Румунії
  • 3 липня — виступ Сталіна по радіо «Брати і сестри…», залишений Мінськ
  • 10 липня — початок оборони Смоленська
  • 14 липня — перше використання мінометів «Катюша»
  • 16 липня — залишені Кишинів, Орша, Біла Церква
  • 18 липня — постановою РНК СРСР № 1882 карткова система постачання хлібом, м’ясом, рибою, жирами, крупою та макаронними виробами була введена для всього населення Москви, Ленінграда та ряду міст і приміських районів Московської та Ленінградської областей. Перша бомбардування Ленінграда
  • 22 липня — перша бомбардування Москви
  • 4 серпня — залишений Смоленськ
  • 10 серпня — початок оборони Одеси
  • 16 серпня — «Командирів і політпрацівників, під час бою зривають з себе знаки розрізнення і дезертирующих в тил або здаються у полон ворогу, вважати злісними дезертирами, сім’ї яких підлягають арешту як сім’ї порушили присягу і зрадили свою Батьківщину дезертирів…. сім’ї здалися в полон червоноармійців позбавити державної допомоги та допомоги» — Наказ СВГК СРСР
  • 18 серпня — підірвано греблю Дніпрогесу
  • 27 серпня — залишений Таллін
  • 28 серпня — указ про ліквідацію автономії німців Поволжя
  • 8 вересня — навколо Ленінграда сомкнулось кільце блокади
  • 19 вересня — залишений Київ
  • 2 жовтня — фінами взято Петрозаводськ
  • 16 жовтня — залишена Одеса, масова паніка в Москві
Дивіться також:  Найбільші тигри в світі: топ-10 найбільш великих особин

«До самої смерті не забуду цей день, 16 жовтня, єдиний день у моєму житті, коли я спостерігав повний хаос, відсутність усякої подібності влади. Радіо зловісно мовчала, і вже це саме по собі багато про що говорило: мовчать вуличні гучномовці, завжди оравшие во всю мочь. Міліції на вулицях немає. Міський транспорт не працює. Станція метро «Маяковська» закрита.
Жодних військ не видно. Кажуть, що мости, заміновані. Почали громити магазини, і я бачив, як по вулиці Красіна, що веде до Тишинскому ринку, біжать люди, які тягнуть ящики з горілкою та іншими продуктами. Як потім стало відомо, багато директора магазинів і підприємств втекли з міста, прихопивши з собою касу; через декілька днів вони були розстріляні… досі стоїть у мене перед очима видовище величезної площі трьох вокзалів, всіяною тисячами і тисячами сидять і стоять людей так, що яблуку впасти ніде. Всі з валізами і вузлами, все гарячково очікують оголошення посадки на черговий потяг — на Казань, Горький, Свердловськ, Ташкент — куди завгодно… Але найбільше враження справляли сміттєві ящики у дворах, доверху набиті книги в червоній палітурці; це були твори Леніна,…«Короткий курс історії ВКП(б)», написаний особисто Сталіним. У страху перед приходом німців ці червоні тома тисячами викидали в сміттєві ящики.
А розмови на вулицях? Стоячи в черзі перед закритими дверима булочної (вона відкрилася лише на наступний день), я чув такі слова: «Кажуть, німці вже в Голіцина», «А ви не чули — кажуть, Тула була взята», «Так, недарма Гітлер обіцяв провести листопадовий парад на Червоній площі». Це говорилося відкрито, люди вперше в своєму житті нічого не боялися. А радіо мовчало. Лише до вечора і гучномовцях пролунав якийсь шерех, і потім виступив голова Моссовета Пронін. Він закликав населення до спокою і пообіцяв навести порядок» (з спогадів історика Р. В. Мирського)

  • 17 жовтня — залишений Калінін (Твер)
  • 18 жовтня — початок Кримської оборонної операції
  • 20 жовтня — У Москві введено облогове положення. Уряд евакуйовано до Куйбишева (Самари)
  • 24 жовтня — залишені Харків, Білгород
  • 30 жовтня — початок оборони Севастополя
  • 3 листопада — залишений Курськ
  • 7 листопада — парад на Червоній площі в честь річниці Жовтневої революції
  • 16 листопада — залишена Керч
  • 17 листопада — Наказ Ставки №0428
Дивіться також:  Ольмеки - таємнича цивілізація

«Досвід останнього місяця війни показав, що німецька армія погано пристосована до війни в зимових умовах, не має теплого вбрання і, відчуваючи величезні труднощі від наступили морози…Позбавити німецьку армію можливості розташовуватися в селах і містах…- така невідкладна задача… Ставка наказує: «Руйнувати і спалювати дотла всі населені пункти у тилу німецьких військ на відстані 40-60 км в глибину від переднього краю і на 20-30 км вправо і вліво від доріг. Для знищення населених пунктів у зазначеному радіусі дії кинути негайно авіацію, широко використовувати артилерійський і мінометний вогонь, команди розвідників, лижників і партизанські диверсійні групи, забезпечені пляшками із запалювальною сумішшю, гранатами і підривними засобами»

  • 5 грудня — почалася Московська наступальна операція
  • 16 грудня — звільнений Калінін
  • 27 грудня — Шостакович завершив роботу на Сьомий «Ленінградської» симфонією
  • 29 грудня — Феодосійський десант

Підсумки 1941 року

    Незважаючи на важкі поразки в перші місяці Великої вітчизняної війни, втрату територій усіх західних областей, країна продовжувала жити і боротися, перетворилася в єдиний військовий табір. Перемога в Московській битві відсунула фронт від столиці, ліквідувала небезпеку її захоплення, вселила в народ і керівництво впевненість у своїх силах, показала, що і німецька армія не є невразливою