Гардероб сучасної жінки просто немислимий без спідниць. Багато в чому завдяки цій частині гардеробу жінка стає граціозною, красивою. У неї відразу ж змінюється постава, стає красивою хода, не та й постать помітно змінюється – ховаються багато недоліків. Як показує практика, самостійний пошиття спідниць не надто складний. Цьому заняттю учнів навчають ще в середній школі. І моделювання спідниці на основі прямої на олімпіаді з технології є одним з основних завдань. Як правило, до 9 класу всі учениці непогано володіють цією навичкою.

Більшість моделей будується на основі прямої спідниці. Вміючи її викроювати і шити, згодом можна створити різні варіанти спідниць: трапецію, дзвін, рік, пів і так далі. У статті буде розглянуто побудова та моделювання спідниць на основі прямої.

Базова основа для прямої спідниці

Перш ніж починати шити і знаходити, потрібно мати ретельно пророблений і розрахований креслення, за яким вже буде будуватися сам виріб. Детальний опис моделювання спідниць на основі прямої слід наводити лише після ознайомлення з виконанням базової спідниці.

Виконання креслення

Щоб виконати креслення, спочатку потрібно зняти мірки:

ПІТ – обхват талії, поділений на два.

ПОБІДИ – обхват стегна (найбільш великою частини), поділений на дві частини.

ВС – висота сидіння, що представляє собою проміжок від лінії стегна до талії по вертикалі, найчастіше становить 18-20 см (в залежності від зростання).

ДІЗ – довжина виробу залежить від особистих потреб.

Щоб розглядати виконання схеми для моделі прямого крою було простіше, беруться наступні значення для основних параметрів:

• ПОТ – 40 див.
• ПОБІДИ – 51 див.
• ДІЗ – 70 див.

Також для виконання викрійки потрібно взяти олівець, вимірювальну стрічку, лінійку і паперовий носій. Для схеми підійде абсолютно будь-який паперовий носій. Наприклад, шпалери, ватман або калька.

Моделювання спідниць на основі прямої складається з наступних послідовних етапів:

Центральна лінія задньої частини полотна. Від краю аркуша відступають приблизно 4 см і викреслюють прямий кут, його вершина позначається Т. Т опускають вниз пряму лінію, рівну довжині виробу (в нашому випадку 70 см), потім проводиться горизонталь вправо. Отриманий кут позначається Н.

Лінія стегон. Від точки Т слід опуститися до точки Б на відстань 18-20 див. Потім з нової точки проводиться ще одна горизонталь вправо.

Ширина спідниці. Від точки В слід відкласти точку Б1 на відстані ПОБІДИ + вільна надбавка для облягання стегон (досить 1 см). Тепер можна виконати побудова базового прямокутника. З’єднуються нові точки Т1, Б1, Н1.

Лінія боки. Щоб визначити ширину спідниці спереду, слід від точки В відкласти половину ПОБІДИ – 1 см за її горизонталі. Вийде нова точка Б2 на відстані 25 см від первісної Ст. Вертикально під прямим кутом проводиться лінія стегон, а в результаті вийде класичний креслення простої спідниці.

Далі в статті будуть наведені фото моделювання спідниць на основі прямої.

Особливості виконання виточок

Щоб визначити суму всіх виточок, слід скористатися відомими всім кравцем формулами, які застосовуються у всьому світі:

Сума всіх виточок: СВ = ПОБІДИ – ПОТ. Для зазначених раніше значень вийде СВ = 51 – 40 = 11 див.

Бічна витачками: БВ = СВ : 2 = 11 : 2 = 5,5 див.

Задня витачками: ЗВ = СВ : 3 = 11 : 3 = 3,67 див.

Передня витачками: ПВ = СВ : 6 =11 : 6 = 1,83 див.

Правильність розрахунку можна перевірити, склавши суму всіх виточок. У розглянутому випадку вийде наступний результат: 5,5 + 3,67 + 1,83 = 11 див.

Нанесення виточок на креслення

Розташовуватися виточки на кресленні будуть наступним чином:

Середина задньої виточки буде розташовуватися в точці Б3. Відстань ББ2 визначається за формулою 0,4 х ВВ2 = 0,4 х 25 = 10 см. З отриманої точки Б3 проводять вгору пряму лінію і відзначають точку Т3. Тепер слід відкласти від точки Т3 по половині довжини задньої виточки (3,67 : 2 = 1,8 см). Нижню точку Б3 піднімають на 3-5 сентиментів і з’єднують плавно всі отримані точки.

Передня витачками розраховується за формулою Б1Б4 = 0,4 х Б1Б2. Відрізок Б1Б2 обчислюється за формулою ББ1 – ББ2 = 52 – 25 = 27 див. Розраховується В1В4 = 0,4 х 27 = 10,8 див. Виходить точка Т4. Від неї в різні сторони відкладається по половині довжини виточки (1,83 : 2 = 0,9 см). Піднімаємо точку Б 4 на 7-8 см і з’єднуємо всі отримані.

Бічна витачками відкладається від точки Т2 до половини її довжини в кожну сторону (5,5 : 2 = 2,75 см), а нижня точка Б2 підводиться на 1-1,5 см.

Останнім кроком стане оформлення всіх зрізів плавними скосами і лініями, а також з’єднання передньої і задньої виточок.

Представлений варіант розрахунку викрійки спідниці такої моделі вважається універсальним. Фахівці рекомендують все ж спиратися на особливості своєї фігури і розподіляти у відповідності з нею виточки, особливо це стосується людей з нестандартним статурою.

Як вже було зазначено, на підставі простої прямої спідниці можна побудувати викрійку більшості моделей.

Нюанси крою

Вище був представлений класичний варіант моделювання спідниць на основі прямої. Але ж кожна жіноча фігура індивідуальна. Тому при побудові слід використовувати індивідуальний підхід.

Наприклад, якщо у жінки живіт випуклої форми, то наявність виточок спереду спідниці тільки підкреслить цей мінус. Негативний ефект наявності виточок спереду дасть і при впалом животі. На цьому місці зберуться зайві складання. В цьому випадку роблять більше виточок на задній частині.

Пряма спідниця не підходить жінкам, у яких худі литки, але при цьому занадто великі стегна. В такому випадку краще шити або купувати спідниці з вузькими краями знизу (модель олівець).

При самостійному моделюванні важливо також продумати розріз для забезпечення вільного кроку. Він не потрібен, якщо буде виконуватися коротка спідниця, яка пошита вище коліна на 15-20 см.

Основні елементи складання

При пошитті спідниці важливо не тільки виконати креслення і перенести його на матеріал, але і правильно відтворити послідовність складання готового виробу:

Спочатку обметують бічні і задні краї.

Після того як у них буде вшита блискавка, шви остаточно закриваються.

Тепер можна приступити і до обробки верхньої і нижньої частини виробу. Не завжди в спідниці робиться пояс, деякі віддають перевагу тільки виконати подборт. Для цього з робочого матеріалу дублюють верх на 5-7 см, а потім фіксують дубляж на зрізах збоку.

Для обробки розрізу можна використовувати строк. Попередньо оброблені шви закривають на конкретну довжину. Потім вільні краї ретельно отпаривают праскою.

Заключним етапом стане оформлення низу розрізу.

Викрійка спідниці з косою

Виготовлення спідниці з косою ґрунтується на класичному прямому кресленні, тільки на тканини розташування частин буде трохи іншим. Особливо актуально таке виконання для тканин з смужкою або картатим малюнком. Вони будуть більш цікаво виглядати на виробі. Центральні лінії задньої і передньої половини будуть розташовуватися на тканини не по прямій, а по діагоналі з кутів шматка матеріалу. В наступних етапах пошиття все залишається без змін.

Особливості виконання моделі дзвін

Моделювання спідниці дзвін на основі прямої легко виробляється власними руками, якщо в наявності є вже готова викрійка прямій. У такій схемі присутні завжди готові виточки.

Від крайніх нижніх точок проводять вниз прямі, потім за ним папір розрізають.

Тепер необхідно скласти ділянки виточок разом, а знизу вийде порожній трикутник.

Якщо на новому аркуші обвести отриманий варіант, то й вийде модель дзвін.

Якщо отримана ширина знизу не подобається, то її можна розширити або звузити до будь-якого значення. Довжина такої спідниці також регулюється на свій розсуд.

Виконання клинової спідниці

Особливістю клинової моделі вважається приталені верхня частина, яка до лінії низу лягає рівномірними фалдами. Викрійка виходить шляхом перетворення ескізу прямої спідниці. При виконанні такої моделі робиться надбавка від лінії стегна і додається певна ширина знизу.

Спідниці-годе

В принципі, моделювання спідниць різних моделей і видів – це дуже цікаве заняття. Взявши в якості основи пряму спідницю, можна провести моделювання спідниці рік на основі прямої.

Найчастіше саме такий варіант використовується при пошитті вечірніх або коктейльних суконь. Отримати з викрійки спідниці простого фасону рік дуже легко.

На викрійці відзначають лінію, від якої буде йти кльош.

Полотнище на основному кресленні поділяють на однакову кількість клинів.

В залежності від необхідного обсягу роблять вставки з вибраним радіусом кльоші.

Допрацьовуються всі елементи і вносяться в креслення.

У підсумку виходить ескіз, який вгорі нагадає просту пряму спідницю, а в нижній буде представлений півколом або трапецією.

Моделювання спідниці тюльпан

Дуже популярна серед сучасних жінок спідниця моделі тюльпан. Для моделювання спідниць на основі прямої моделі тюльпан потрібно розрізати креслення на частини і виконати розсовування складових клинів на 5-6 див.

В результаті спідниця буде представлена рядом складок на талії, які розходяться до нижньої частини виробу. Варто взяти до уваги той факт, що за рахунок розрізання та додавання тканини довжина талії і низу може змінитися. Тому до моделювання спідниці тюльпан на основі прямої потрібно підходити дуже уважно.

Також важливо правильно вибрати нахил тканини, так як він впливає на візуальне сприйняття. Нахил або направляють до центру, до країв збоку.

Особливості виконання моделей з кокеткою

Сьогодні спідниці-кокетки знайшли широке застосування. Завдяки їх використанню можна забезпечити більш точне облягання по фігурі. У конструктивному плані такі вироби виглядають більш урочисто й ошатно. Моделювання спідниці з кокеткою на основі прямій проводиться дуже просто. Цікаво, що завдяки правильно сконструйованої кокетці можна візуально подовжити фігуру.

При виготовленні лінії кокетки можна експериментувати з варіантами:

• пряма;
• крива;
• ламана.

Найчастіше нижня лінія кокетки припадає на крайню точку виточки. Якщо низ кокетки йде через виточку, то її просто закривають, а витачками, що залишилася на основній схемі, включається в рельєфний малюнок, наприклад у вигляді складки або іншого елемента конструкції. Якщо ця лінія знаходиться нижче виточок, то останню найчастіше роблять більше, а потім закривають.

Спідниця, розширена донизу з кокеткою, розташованої спереду

Для створення подібного варіанту спідниці слід виконати послідовність таких дій:

Передня частина збільшується по нижній лінії на 3 см, по дотичній до раніше проведеної лінії проводиться нова бічна.

Креслення задній частині збільшується аналогічним чином.

На схемі переду проводиться лінія кокетки, виконана через кінці виточки.

Після того як відрізають кокетку, виточку закривають. Зрізи зверху кокетки оформляються з плавними краями.

Спідниця, декорована кишенями і складками на передній частині

Це ще одні варіант моделі прямої спідниці, який просто доповнений декоративними елементами. Саме вони роблять виріб більш цікавим.

На основному кресленні будується додатково край відкриття кишені, а також лінія глибини передбачуваного кишені.

Відзначається лінія початку складок.

Схему розрізають по лінії краю кишені, лінії глибини кишені і лінії початку складок.

Додатково виконують креслення мішковини кишені. Передню половину збоку добудовують ділянкою кишені.

Лекала зі складками будуються додатково, а потім додаються до основної викройкою.

Спідниця з запахом

Така модель не тільки дуже гарна, але і найбільш зручна. Адже таку спідницю не потрібно одягати через голову або ноги, а моделювання спідниць на основі прямої моделі «з запахом» є найбільш простим. За основу можна взяти креслення для прямої моделі. Відмінність полягає в тому, що в викрійці роблять подвійне переднє полотнище. Передбачають гудзик збоку, на якій воно й буде фіксуватися. В якості фіксації можна вибрати і пояс. Як видно, моделювання спідниці з запахом на основі прямої – не найскладніше заняття у пошитті одягу.

Висновок

На закінчення хочеться відзначити, що пряма спідниця відноситься до суворих виробів класичного стилю, де основну позицію займає пряма лінія покрою. Такий наряд підходить будь-якій жінці. В тому числі і власницям нестандартної фігури. Моделювання спідниці з запахом на основі прямої теж ніхто не виключав. Цю модель дуже зручно носити.