Основні види прав людини: визначення, особливості та класифікація

Основні положення про свободи і права людини закріплені в Конституції. У Росії заборонено скасовувати або зменшувати права іншими законодавчими актами. Основні права не підлягають відчуженню та належать кожній людині від народження. При цьому не допускається порушення громадянином чужих прав та свобод.

Поняття і види прав людини

Основоположні права громадянина РФ прописані в Конституції, вони є природними і набутими після народження, незалежно від статевої або расової приналежності. Але повне їх здійснення можливе з 18 років, наприклад, виборче право. У жінок і чоловіків абсолютно однакові права і обов’язки, не допускається яка-небудь форма обмежень за статтю чи расовою ознакою, за соціальним статусом чи релігійної приналежності.

Обмеження можливо лише в екстрених ситуаціях і тільки в тій мірі, яка дозволить захистити конституційний порядок у країні. Введення надзвичайного стану на всій території держави або окремої її частини можливо лише окремим законодавчим актом, і то тільки за наявності обставин, які прописані в Конституції. В обов’язковому порядку нормативний акт, що обмежує права громадян, повинен мати повний перелік обмежень із зазначенням строку дії.

У Конституції закріплено декілька видів прав і свобод людини і громадянина у сфері активності, а саме: особисті, соціально-економічні, політичні та інші.

Покоління прав

На сьогоднішній день, крім видів прав людини за сферами активності, ведеться класифікація за часом виникнення (покоління).

Перше покоління – це особисті права, в міжнародній практиці вони уособлюють цінності класичного лібералізму.

Друге покоління, або соціально-економічні права, — культурні, духовні, екологічні та інші. Основна ідея – реформування суспільства на основі гарантій надання гідного існування кожного громадянина.

У сучасному суспільстві почалося формуватися третє покоління прав. Суть полягає в тому, що необхідно визнати право солідарності, тобто всі країни і їх громадяни повинні стояти за захист довкілля, за загальну безпеку, при цьому не розширюючи і не збільшуючи права індивідуумів. Тобто особисті права людини ні в якому разі не повинні порушуватися, але повинні ґрунтуватися на колективне право.

Особисті

Ці права виникають у людини при народженні, незалежно від громадянства. Вони віднесені до прав першого покоління, тобто забезпечують автономність і свободу індивіда. Головна умова стабільного існування будь-якої демократичної держави – віднесення особистих прав до невідчужуваним і природним, тобто ті, на які держава не має права претендувати.

До цього виду прав людини відносять:

  • На свободу та особисту недоторканність. На законодавчому рівні встановлено, що будь-яка людина не може бути затриманий довше, ніж на 48 годин без рішення суду.
  • На недоторканність житла. Гарантія надається шляхом закріплення її в окремих нормативних актах, які дозволяють захистити майно від вторгнення, крадіжок, обшуків та інших злочинних дій.
  • На опір насильству.
  • На життя. На сьогоднішній день навіть введений мораторій на смертну кару.
  • На вільне пересування. Будь-який громадянин країни може залишати територію держави і повертатися, безперешкодно пересуватися по всій території Росії.
  • На таємницю листування і телефонних переговорів. Процедура доступу до конфіденційної інформації громадян чітко прописано у чинному законодавстві.

Крім основних видів прав людини, у Конституції закріплено ще безліч інших, наприклад, свобода на вибір віросповідання, на інформацію та думки. При цьому не допускається агітація, яка може призвести до національної, расової або іншої ненависті чи ворожнечі.

Соціально-економічні

Який вид права людини в цій категорії є першорядним? Право приватної власності (як для фізичних, так і юридичних осіб). Конституція гарантує кожній людині право на володіння майном, позбавити якого можуть лише за рішенням суду. Навіть на рівні кримінального законодавства не передбачено норми, які дозволяють конфіскувати майно. Немає норми і щодо націоналізації. Примусове вилучення можливо виключно при рівноцінне відшкодування. В цей же пункт можна включити і право на спадкування.

Наступний вид прав і свобод людини – на трудову діяльність. Держава гарантує кожній людині, що він має право на вільний вибір професії, а може взагалі не працювати. Не допускається примус до праці. У свою чергу, держава гарантує контроль над умовами праці. Так, кожна людина має право на безпеку. Не допускається безкоштовний працю, а мінімальний розмір встановлюється на рівні держави. Роботодавці не мають права дискримінувати працівників на робочих місцях, перешкоджати відпочинку, просування по службі і так далі.

Кожна людина має право на заняття підприємницькою діяльністю.

У кожної людини є право на медичну допомогу та охорону здоров’я. У цю норму включається: безкоштовна медицина, свобода вибору лікаря, право на відшкодування завданої шкоди здоров’ю і так далі.

У цю ж категорію соціально-економічних видів прав людини потрапляють: право на житло, соціальне забезпечення, освіту.

Політичні

Наступний вид прав людини і громадянина – політичні права, які в основному виражаються у виборчому праві. За допомогою нього будь-яка людина може приймати пасивну або активну участь у виборах, висувати своїх представників в органи влади для участі в управлінні державними справами, самостійно йти на вибори. Кожній людині гарантовано, що він може отримувати, розповсюджувати інформацію. У цю ж категорію включається право на свободу совісті, друку і зборів. Кожна людина має рівні права на доступ до державної служби і на об’єднання, тобто на створення партій, об’єднань, спілок і так далі.

Культурні

Цю категорію найчастіше відносять до соціально-економічних прав. Основна суть в тому, що будь-яка людина має право на духовний розвиток. При бажанні на участь у культурній, науковій, художній та інших сферах життя. За громадянами закріплено право на використання результатів науково-технічного прогресу. Держава, в свою чергу, гарантує захист інтелектуальної власності.

Область правосуддя

До особливого виду прав і свобод людини відносять право на захист прав в органах правосуддя. Мається на увазі, що кожна людина абсолютно рівний перед судовою системою. Також кожній людині гарантовано право не давати свідчення проти своїх близьких і рідних, проти себе. Держава гарантує, що кожна людина може оскаржувати судові рішення і дії (бездіяльності) посадових осіб держава. І головне – це презумпція невинуватості, яка закріплена за кожним людиною.

Екологічні

Це права другого покоління. Кожна людина має право на:

  • доступ до достовірної інформації про стан навколишнього середовища;
  • про екологічних особливостях місця свого проживання;
  • участь у природоохоронних заходах;
  • участь в екологічних експертизах і так далі.

Немає у громадян країни обмежень щодо використання природних ресурсів, за умови, що це не загрожує стану природи і не зачіпає інтереси третіх осіб.

Гарантії

Поняття і види прав людини і громадянина нерозривно пов’язані з їх гарантіями та забезпеченням можливості реалізації, які ще називають юридичними. До них відносять:

  • Матеріальні чи нерозривно пов’язані із заборонами, обов’язками і мірами юридичної відповідальності кожного члена суспільства.
  • Інституційні. Мова йде про інститут правоохоронних та судових органів, про систему місцевого самоврядування, державної влади і в системі захисту прав кожної людини.
  • Процесуальні гарантії, які реалізуються через діяльність посадових осіб та органи державної влади.

Простіше кажучи, гарантії прав і свобод – це конкретні методи й умови, які забезпечують реальну можливість реалізувати захист цих прав. Саме законодавчі органи стоять на сторожі захисту прав кожної людини. Це відбувається шляхом правотворчої діяльності, яка виявляється у виданні нормативних актів, покликаних забезпечити повний захист конституційних прав. Законодавчі органи вправі визначати межі свободи, можливість реалізації прав і свобод.

Види гарантій прав людини поділяють за сферою дії на:

  • здійснювані на рівні держави (всередині);
  • на міжнародному рівні (найяскравіший приклад – Європейський суд).

Відповідно до вимог Конституції нашої країни, особлива роль у сфері захисту прав і свобод людини відведена президентові. Саме він є гарантом і зобов’язаний захищати, охороняти і поважати права людини.