Підсумований облік часу роботи – це поняття, яке дуже часто зустрічається в практиці юристів-фахівців у сфері права. Розглянемо далі загальне поняття підсумованого обліку робочого часу і тонкощі, характерні для нього.

Загальне поняття

Спочатку варто відзначити, що російське законодавство дає чітке визначення розглядуваного поняття. Як зазначається у вмісті ТК РФ, підсумований облік робочого часу – це особливий вирахування періоду зайнятості працівників, при якому допускається відхилення тривалості того періоду, протягом якого проводиться виконання трудових обов’язків від тієї, що визначена для конкретної посади, за якою ведеться підведення суми оплати. Важливо відзначити, що при цьому нерідко відбувається погашення днів, в які проводилася переробка часу тими, коли спостерігалася недоробка.

Важливо зазначити, що законодавець визначає необхідність суворого дотримання нормальної тривалості часу, витраченого на виконання трудових обов’язків, яка сумарно за певний період не повинна перевищувати період, визначений законодавцем. Дане правило зазначено у змісті ст. 104 ТК. Що стосується обліку робочого часу при підсумованому обліку необхідно брати в розрахунок загальна кількість відпрацьованого часу не за тиждень, а за більш тривалий термін. В якості даного періоду може виступати квартал, рік або місяць. Важливо відзначити, що при підсумованому обліку робочого часу норма часу, встановлена для окремих категорій працівників може відрізнятися від звичних 40 годин на тиждень. Наприклад, для осіб, що перебувають у віці від 16 до 18 років, для тих, хто зайнятий на важких роботах або працюють у шкідливих умовах, а також для інвалідів I і II груп законом встановлена інша тимчасова тривалість в тиждень, від якої і варто відштовхуватися (24, 36 і 35 годин, відповідно).