Багато хто не раз задавалися питанням про те, чому в одних країнах люди живуть краще або гірше, ніж в інших. Якщо раніше людина могла дізнатися про життя в іншій країні, тільки відвідавши її або з не завжди достовірних розповідей, які приїхали звідти людей, то в століття інформаційної відкритості, інтернету і телебачення отримати наочну картинку набагато простіше. Чим більше інформації доступно. Тим більше виникає питань, а чому так сталося.

У загальному і цілому

Світ великий і країн у ньому, як відомо, багато, а якщо уточнити за відкритими джерелами, то 252 держави на поточний момент в світі. Велика частина з них це визнані незалежні держави – 195, а решта це спірні території, невизнані держави або території з постійним населенням, не оголосили себе державами. Нюансів багато навіть в питаннях кількості держав і їх незалежності, а якщо говорити про їх економічному розвитку, то ще більше.

Економічний розвиток по своїй суті являє собою ряд показників. У нього включені і темпи зростання економіки країни і рівень життя населення, розвиток науки і культури. Говорячи про економіку не можна говорити тільки про цифри ВВП держави або якості доріг.

Саме тому, розглядаючи питання нерівномірності розвитку країн потрібно дивитися не тільки на розвиток економіки, але й на історичні, політичні й географічні показники.

У чому причини?

У давнину відмінності між економічно рівнем країн найчастіше були виражені лише за рахунок їх географічного положення. В іншому різниця була не так велика. Якщо вози були в давньому Єгипті, то вони були і в Стародавній Греції. Але ось рівень життя все-таки від цього залежав. Північні народи змушені були жити в більш жорстких холодних умовах, а південні знемагали від спеки. Від цього залежали і врожайність і смертність.

Таким чином, в основі нерівномірності в першу чергу можна покласти початкове географічне розташування території держави.

З плином часу розвивалися технології. В одних країнах з’являлися нововведення в галузях промисловості, медицини, а в інших немає. Від цього зростав достаток країни, а значить і рівень життя населення. Розвивалися культура і наука. Особливо сильно цей поділ став помічати в 19-20 століттях, коли науково-технічний прогрес став йти широкими кроками.

Винаходи і технології почали розділяти держави, і навіть континенти. Особливо виражено це було під час створення парового двигуна та двигуна внутрішнього згоряння. Рівень економічного розвитку країн володіли даними технологіями в самому початку їх появи здійснював значний стрибок і сильно відривав їх від інших.

Третій важливий аспект багато в чому зумовлений першими двома. За нерівномірний економічний ріст відповідають ресурси, дані природою на території країни і технології їх видобутку. Науковий прогрес дозволив отримувати з надр землі безліч коштовних хімічних сполук і той, хто ними володіє, здатний обігнати своїх сусідів по багатьом параметрам.

Особливу роль у нерівномірному розвитку економік країн відіграє політичний чинник і як його супутник і послідовник – війна. Місцеві локальні і звичайно ж світові війни – це не тільки руйнування, але й розвиток. Наслідки війни можуть бути як повним знищенням країни та її економіки, відкиданням її на більш дальній рівень розвитку, так і стимулом для зростання, для відновлення. Таких прикладів світ знає не мало. Особливо яскравим може бути підсумок Другої Світової Війни.

Руйнування, які війна принесла у багато держав, були колосальні, проте саме війна дала потужний поштовх для розвитку промисловості, будівництва та інших галузей держав. Під час Другої Світової Війни вченими були розроблені дійсно унікальні для тих часів відкриття, зроблені стрибки в області науково-технічного прогресу. А, як було сказано вище, саме такі стрибки дають розвиток і поділ країн за рівнем економічного зростання.

А що далі?

Якщо причини в цілому зрозумілі багатьом, особливо людям вивчають історію, то наслідки не завжди зрозумілі. Великий розрив між державами насправді призводить до наслідків, які вже зараз можна бачити у світових новинах:

• Міграція. Масова міграція населення одне з найбільш важливих і помітних наслідків нерівномірності економічного зростання. Кожна людина бажає жити в кращих умовах і на більш високому рівні і саме це обумовлює економіка країни. Люди прагнуть виїхати з країн з низьким рівнем економічного розвитку в більш розвинені.
• Медицина. Розвинена економіка і високий рівень життя приводять людей до природного бажання довше жити. Звичайно, жити довше хочуть люди завжди і скрізь, але ось саме вкладати в це кошти і час можуть собі дозволити люди в розвинених країнах. Держави з низьким рівнем розвитку, де ще може бути збережений племінний устрій більше спрямовані на просте виживання, ніж потреба замислитися про майбутнє. Таким чином, наслідком нерівномірності економічного зростання можна вважати збільшення середньої тривалості життя жителів в країні за рахунок медицини.
• Культура. Якщо основні потреби тіла людини задоволені, то він замислюється про їжі духовної, що призводить до розвитку культури. Приклади цього можна знайти в історії. Після значного науково-технічного прогресу завжди слідує різкий сплеск розвитку культури і мистецтв. Знамениті епоха ренесансу, золотий і срібний вік є яскравим прикладом.
• Наука. Науково-технічний прогрес є не тільки причиною поділу країн за рівнем економічного розвитку, але і наслідком. Держави з розвиненою економікою прагнуть йти цим шляхом далі, мають кошти для вкладення в прогрес і своє майбутнє, а отже, продовжують збільшувати цей розрив.
• Війна. Як показує історія, хоч це і сумно, саме такий наслідок може бути, якщо розрив стає дуже помітним. У всі часи бажання заволодіти кращим майном сусіда правило людьми і в сучасному світі це не стало винятком, тільки війни з кожним разом переходять на новий рівень і іноді бувають не явними, а наприклад, інформаційними.

Що ж робити?

Нерівномірність світового економічного розвитку являє собою як двигун прогресу, так і небезпеку.

Кожна окрема людина не може зробити багато чого для населення іншої країни або своєї, але в цілому можна визначити напрямок, у якому варто рухатися.

Для того, щоб розрив був не дуже помітний, щоб світовий баланс зберігався, розвинені країни щорічно намагаються налагоджувати зв’язки та обмін досвідом з країнами так званого «третього світу». Для цих цілей створено безліч благодійних організацій, волонтерських об’єднань та щорічних конференцій. Вчений, політики і просто люди намагаються допомогти тим, хто за якихось причин залишається в кінці списку.

Такий підхід дуже важливий, в тому числі для майбутніх поколінь. Якщо нерівномірність економіки буде не надто помітна, це допоможе уникнути досить страшних наслідків для планети і всього людства.