Наукові принципи наочності і правила навчання

Дидактика — галузь педагогіки, яка зародилася ще в XVII столітті, але не втратила свого значення і донині. Соціальні історичні зміни, звичайно, вносять у зміст навчання і виховання нового покоління свої доповнення і поправки. Однак до цієї науки педагоги звертаються кожен раз, коли виникають вічні питання: чому, навіщо, коли і як вчити дитину?

Коли навчання результативно

Високу ефективність навчання забезпечують такі фактори:

  • Інформація або навчальний матеріал, доступні для розуміння і засвоєння за змістом, кількістю і якістю. Для цього розроблені (або розробляються інноваційні) способи викладу — методи, прийоми.
  • Якісний рівень організації процесу навчання: а) на уроках він залежить від оснащеності і умов, правильного вибору організаційної форми, професіоналізму педагогів, контролю результатів та ін; б) у позаурочний час гарантується своєчасним контролем і достатньою допомогою учню з боку дорослих і однолітків, використанням додаткової літератури, організацією самостійної роботи.
  • Навченість учнів — групова та індивідуальна на уроках і поза уроків, їх здатність засвоїти певний обсяг пізнавального матеріалу у встановлений час. Залежить від існуючого рівня підготовки, здатності до навчання, наявності волі до навчального праці, працездатності, мотивації.
  • Витрати часу на уроках і на самопідготовку.

    • Результативність процесу навчання визначається за обсягом засвоєного учнем теоретичного матеріалу, сформованості практичних умінь і по тому, як він використовує їх у відповідних життєвих ситуаціях.

    Що таке дидактичні правила і принципи

    Цілі навчання досяжні, якщо педагог володіє методикою і технологією викладання дисципліни. Основоположник дидактики Я. А. Коменський (1592-1670, Чехія) розробив і пропагував науковий підхід до навчання та виховання дітей. Його основні ідеї реалізуються і в сучасній системі освіти.

    Як і будь-який процес, навчання має свої закони, правила і принципи.

    Правила описують необхідні дії педагога, які сприяють реалізації принципу. Наприклад, принцип наочності в навчанні вимагає від учителя при підборі і використанні наочного матеріалу враховувати вік дітей, його відповідність цілям навчання, розмір, забезпечення достатньої освітленості і черговість доступу до матеріалу, якщо плануються практичні дії.

    Принципи вказують, як досягти мети, бажаного результату з урахуванням закономірностей навчання і через правильний вибір його методів, прийомів, форм. Принципи наочності, свідомості і активності, наприклад, реалізуються через контроль знань, повторення пройденого матеріалу, організацію використання теорії на практичних уроках.

    Цілі визначають шляхи їх досягнення

    Головне в навчанні — правильний вибір його завдань з урахуванням особливостей учнів, а потім форм і засобів здійснення навчального процесу.

    Багатовіковий досвід, дослідження корифеїв науки довели, що дотримання класичних принципів і правил організації виховно-освітнього процесу гарантує досягнення поставлених цілей.

    Принципи

    Правила та умови дотримання

    Принцип свідомості та активності в засвоєнні матеріалу

    Забезпечення високої мотивації навчання. Яскравий, емоційний, доступний виклад матеріалу, його значення для практичного використання. Опора на особистий досвід учнів. Заохочення прагнення ділитися знаннями і досвідом з іншими.

    Принцип наочності

    До сприйняття зорових образів підключати інші органи чуття. Достатня, обгрунтоване кількість якісного наочного матеріалу. Залучення учнів до підготовки і виготовлення.

    Принцип систематичності і послідовності

    Розкривати логічний зв’язок нового матеріалу з попереднім, взаємовплив розкриваються процесів, уникати великих перерв у вивченні. Вправляти учнів у судженнях, умовиводах. Показувати їм наочні схеми розвитку наукових досліджень, ілюструвати прикладами, фактами. Використовувати різні способи закріплення пройденого матеріалу в пам’яті.

    Принцип доступності

    Враховувати вікові, індивідуальні особливості розвитку учнів, стимулювати їх природну цікавість та потребу в пізнавальній діяльності. Використовувати наочні, практичні методи навчання, приклади з літературних творів, кіно. Підштовхувати до самостійних міркувань і висновків.

    Принцип міцності

    Міцність запам’ятовування забезпечується логічним, конкретним, коротким, емоційним викладом нового з опорою на різні рецептори і на інтерес учнів. Інтенсивне закріплення матеріалу відразу після викладу з використанням різних прийомів стимулює його пригадування і розуміння. Уникати розумової та емоційної перевантаження, дозувати інформацію з урахуванням особливостей аудиторії, урізноманітнити завдання і вправи, вводити дослідну роботу.

    Принцип науковості

    Представлений матеріал має бути науково достовірним. Пропонувати учням освоїти наукові методи дослідження, досліди, експерименти, допомагаючи потім зробити правильні узагальнення і висновки. Знайомити з новими напрямками і досягненнями в різних областях науки.

    Принцип зв’язку теорії з практикою

    Організація продуктивної діяльності учнів, їх профорієнтації. Позначення зв’язків науки з потребами людей і можливостей наукової раціоналізації праці. Навчання аналізу та планування навчальної і трудової діяльності, стимулювання самоосвіти.
    Дивіться також:  Ізотермічний фургон: опис особливостей, характеристики і відгуки

    Сучасна дидактика розробляє нові принципи і правила навчання з опорою на новітні досягнення науки і педагогічної практики.

    Принципи випереджувального та розвивального навчання

    Розроблені відомим радянським психологом і учнем Л. С. Виготського Занковым Ст. Л., випробувані в масовому тривалому експерименті, проведеному в різних школах, у різних регіонах країни в 60-80 рр. минулого століття.

    Не заперечуючи необхідності врахування актуального рівня розвитку учня, Л. С. Виготський доводив, що навчання повинно йти попереду сьогоднішніх його досягнень і пробуджувати поки не прокинулися здібності, орієнтувати на завтрашні знання, готувати до появи нових навичок і умінь. Цим в учня стимулюється «зона найближчого розвитку».

    Л. В. Занков, спираючись на дослідження свого вчителя, розробив наступні дидактичні принципи:

    • теорія має переважне значення порівняно з практикою;
    • швидкий темп навчання і випереджаюче, але посильний рівень його труднощі активізують розумову діяльність учня;
    • виховання свідомого ставлення до навчання — це свого роду внутрішній стимул до самоообразованию і прагнення до знань.

    Крім того, Занков Л. В. вказував на необхідність не тільки навчання, але і розвитку кожного — й сильного, й слабкого — учня. Воно передбачає збагачення його морального світу здібності відчувати, переживати, відчувати духовні потреби, прагнути до використання знань в моральних цілях.

    Найбільш сприятливим періодом розвитку дитини Занков Ст. Л. вважав час навчання його у початковій школі, коли найбільш інтенсивно формується особистість, її основні якості. Педагогічні помилки в цьому віці призводять до важкого, часом безуспішного, процесу перевиховання.

    Педагогічна творчість

    Освітня практика вимагає творчого використання принципів і правил дидактики, оскільки кожний навчальний предмет специфічний, як і умови його викладання. Наприклад, суть принципу наочності полягає у демонстрації об’єктів. Предмети різноманітні: астрономічні об’єкти, предмети мистецтва, живі мікроскопічні об’єкти і т. п. Тому і правила принципу наочності будуть в кожному окремому випадку особливими.

    Як правило, необхідні умови успішного освітнього процесу реалізуються комплексно, а не у відриві один від одного. Принципи науковості та наочності пов’язані необхідністю дати слухачам зорові образи тих наукових об’єктів, які неможливо відчути ні одним органом чуття.

    Що таке атом, як він виглядає, які функції виконує? Малюнки, схеми і моделі будови допоможуть дітям знайти відповіді на ці питання.

    Широкий кругозір педагога і творчий підхід до роботи допоможуть йому у виборі та раціональне комбінування різноманітних способів і засобів впливу на свідомість і уяву учнів. Знання фактів світової, національної науки та культури, регіональних досягнень дозволять зробити саму суху теорію життєвої і запам’ятовується.

    Підіб’ємо підсумки

    Дидактичні принципи і правила — це свого роду правила організації проходження дитини з пункту А (початковий рівень розвитку) до пункту Б (високий рівень розвитку). Результати їх ігнорування педагогом не менш трагічні, ніж порушення правил дорожнього руху, хоча мають віддалені наслідки.

    Низький рівень знань, умінь і навичок, сформованість важливих особистісних якостей — допитливості, працьовитості, культури, відсутність духовних потреб закривають перспективи соціального благополуччя і зростання вчорашнього учня.

    Відповідальність педагога за результати роботи повинна стимулювати його прагнення до майстерного володіння усіма тонкощами свого ремесла.