До винаходу друкарства книги переписували вручну. З-за цього вони не мали великого поширення. Книги могли дозволити собі лише вищі стани суспільства. Це одна з причин низької освіченості населення в середні століття. Поява технології друкарства фактично стало громадської революцією, призвело до значним соціальним, економічним і політичним змінам.

Історична довідка

В середині 1440-х років німецький ювелір Йоганн Гутенберг розробив першу технологію друку на папері. У своїй майстерні він виготовив рухливі металеві опуклі букви, які вирізав у зворотному вигляді. З допомогою спеціального короби і преса він робив відбитки цих літер на папері. Це був перший прототип друкарської машинки.

Йоганн Гутенберг

В ті часи винахід не отримало широкого розповсюдження. Гутенберг не зміг повною мірою реалізувати свій задум. Але, надалі технологію все ж почали масово застосовувати. Вже до 1600 році в європейських країнах було видано кілька мільйонів друкованих книг. Причому вони видавалися різними мовами.

Друкарні почали друкувати не тільки релігійні та художні книги, але також освітню літературу для європейських шкіл і університетів. У протестантських країнах активно передруковували Біблію, щоб люди мали можливість самостійно читати і вивчати Святе Письмо.

З 1598 року в Страсбурзі почали не просто заохочувати, а вимагати вивчення грамоти від населення. З 1496 року в Шотландії ввели обов’язкове навчання для дворянських дітей і вільних городян. З 1616 року вимогу поширювалося на всіх дітей. Для навчання використовувались друковані книги. У 1774 році закон про обов’язкову освіту було введено в Австрії, в 1763 – в Пруссії.

В середині 19 століття початкова освіта стала обов’язковою навіть у найвідсталіших європейських державах. На той період кількість грамотного населення обчислювалася вже десятками мільйонів. Велика частина європейців були навчені грамоті.

До чого призвело винахід книгодрукування?

Книгодрукування справило значний вплив на європейську культуру. Зокрема, можна виділити наступні наслідки:

• Розвиток книжкової справи. Книги стали випускатися величезними тиражами. З’явилося поняття бібліотечного каталогу, була впроваджена концепція індексування. Завдяки цьому практично все населення отримало доступ до знань.
• Тексти перестали спотворюватися. Часто переписувачі книг спотворювали оригінальні тексти в силу відсутності знань або особистого умислу. Після розвитку друкарства всі видання одного тексту стали ідентичними.
• Стрімкий розвиток практично всіх сфер науки. Отримавши доступ до знань, учені з різних країн змогли спільно працювати над різними проектами. Результати досліджень швидко публікувалися, що ще більше підштовхнуло розвиток.
• Навчатися читанню стало значно простіше. Книги друкувалися за єдиними стандартами. Практично кожна людина могла дозволити собі книжки для навчання. Більше не треба було переписувати книги, записані зі слів університетського викладача з багаторазовими спотвореннями.
• В університетах і школах перестали заучувати книги напам’ять. Необхідність в цьому відпала, оскільки книги завжди були під рукою.
• Стало більш популярним і відомим образотворче мистецтво. Після появи ілюстрованих книг, створюваних спільно граверами й друкарями, багато невідомі митці здобули велику популярність.
• З’явилося таке поняття як національні мови. Ті мови, які були не тільки розмовними, але і друкованими, отримували статус національних. Тільки розмовні мови стали локальними діалектами.
• З’явилися словники, що встановило ще більші межі між різними мовами. Населення почало цікавитись правописом та граматикою. До друкарства це було актуально лише для латині.
• Законодавчі акти почали кодифікувати. Це призвело до розвитку всієї правової галузі. В тому числі, книгодрукування стало одним з факторів розвитку романо-германської правової системи.
• З’явилося поняття плагіату. Почала розвиватися ідея про те, що людина володіє монополією на ті слова і поняття, які він сам створив у власних книгах. На основі цієї ідеї в подальшому була розроблена концепція авторського права.

Світ після появи друкарства

Поява і розвиток технології друку значно вплинуло на суспільство. Завдяки друкарству з’явилися багато сучасні соціальні, культурні, політичні та правові інститути. Наприклад, разом з поширенням книг з’явилася і цензура. Причому її поява довелося практично на той же період, коли розповсюдження друкованих книг почало набувати масового характеру.

Не всі тексти задовольняли уряди європейських країн. Тому вони брали різні заходи для контролю друкарів. Уряду призначали власних офіційних друкарів, яким давали монопольне право на видання книг. На друк певних категорій книг видавалися привілеї, інші зовсім забороняли видавати.

У багатьох європейських країнах були прийняті закони проти книг, їх авторів і навіть книжкових крамниць. Найвідомішим таким актом став Індекс заборонених книг, затверджений Папою Римським ще у 1559 році. Але, особливо значного ефекту не було. Книги стали друкуватися таємно, застосовували фальшиві назви, змінювали імена авторів і найменування друкарень. Внаслідок заборони на поширення книг їх почали перевозити по всій Європі контрабандним шляхом.

В цілому книгодрукування призвело до позитивних змін. Приміром, у Європі з’явилася масова культура. З книг люди дізнавалися про життя в інших регіонах, отримували знання в різних областях. Значно розширилася діяльність університетів. Вже в кінці 18 століття європейські університети випускали десятки тисяч освічених людей. А в другій половині 20 століття цей показник досяг сотень тисяч. Саме книгодрукування є одним з факторів високого рівня розвитку сучасної науки, культури, техніки, медицини та інших галузей.