Ядерна зброя – один з видів зброї масового ураження, принцип дії якого полягає у використанні досить значних обсягів ядерної енергії, що виділяється в лавиноподібних процесах ланцюгової ядерної реакції поділу важких ядер (ряд ізотопів урану і плутонію) та/або термоядерної реакції синтезу легких ядер. Воднева бомба – це термоядерний боєприпас комбінованої дії, використовує обидва зазначених принципу ядерних реакцій. Потужність вибуху ядерної зброї вимірюється в тисячах або мільйонах тонн тротилового еквівалента (кілотоннах або мегатонни).

Принцип дії термоядерного зброї

Руйнівна сила термоядерного зброї заснована на використанні енергії, що виникає в процесі синтезу легких ядер гелію з ізотопів водню – дейтерію і тритію. Запустити процес термоядерного синтезу тільки з використанням даних речовин сучасні досягнення науково-технічного прогресу не дозволяють. Тому в якості першого ступеня водневої бомби використовується звичайна ядерна бомба, а як компоненти або матеріалу ряду наступних ступенів використовуються ізотопи урану.

Конструкція найпростішої водневої бомби:

• Тригер – малопотужний ініціюючий ядерний заряд (кілька кілотонн тротилу).
• Контейнер, що містить термоядерну паливо з порожнистим запальним стрижнем з урану або плутонію. Матеріал оболонки контейнера – свинець або уран 238.
• Пластиковий наповнювач, яким заливають тригер і контейнер.
• Корпус бомби, виконаний із сталевих або алюмінієвих сплавів. В нього поміщають наповнювач з основними елементами бомби.

При вибуху ініціюючого ядерного заряду виникає потік рентгенівського випромінювання, що приводить до миттєвого випаровування оборочки контейнера з термоядерним пальним. При її випаровуванні відбувається потужне обтиснення знаходиться всередині термоядерного палива і запального стрижня. Запальний стрижень переходить в надкритичний стан, тим самим ініціюючи ланцюгову реакцію ділення, наслідком якої є виділення величезної кількості тепла.

У розігрітому і стислому термоядерному паливі відбувається реакція синтезу ядер гелію з ядер водню з виділенням великої кількості енергії електромагнітної енергії різного спектру, а також потоку нейтронів. Якщо оболонка контейнера виготовлена з ізотопів урану потік нейтронів викличе ланцюгову реакцію його поділу, тим самим збільшивши потужність вибуху.

Наслідки застосування водневої бомби

Прямі – вони залежать від безпосереднього впливу основних вражаючих факторів термоядерного вибуху:

• Численні пожежі на великі місцевості, викликані одним з вражаючих факторів термоядерного вибуху – світловим випромінюванням. Воно являє собою потік променистої енергії, що складається з ультрафіолетового, видимого, а також інфрачервоного випромінювання. Площа і сила пожеж тим вище, чим потужніший термоядерний вибух і ближче до землі його епіцентр.
• Значна кількість потерпілих з термічними опіками різного ступеня тяжкості – від порівняно легких опіків 1 і 2 ступеня, до важких опіків 4 ступеня (загибель підшкірно-жирової клітковини, обвуглювання м’язів і кісток). До окремої категорії можна віднести опіки сітківки ока, що призводять до тимчасової або постійної втрати зору. Причини – світлове випромінювання вибуху і пожежі на місцевості.
• Руйнування будівель та споруд (включаючи підземні), викликані ударною хвилею термоядерного вибуху.
• Велика кількість потерпілих з травмами різного характеру і ступеня тяжкості (переломи кісток, множинні порізи, контузії і розриви внутрішніх органів), отриманими, як від безпосереднього впливу ударної хвилі, так і від вторинних факторів (ударів уламків будівель, битого скла, металевої арматури тощо).
• Наявність постраждалих, які зазнали впливу проникаючої радіації (гамма-випромінювання та потік нейтронів). Люди, що опинилися на відстані 2-3 км від епіцентру вибуху, поза захисних споруд, миттєво отримають значні дози опромінення (у багатьох випадках смертельні).
• Радіоактивне зараження місцевості продуктами ділення ядерного заряду, елементами ядерного заряду не вступили в реакцію і радіоактивними ізотопами, що утворилися в різних матеріалах і навколишньому або выброшенном грунті в результаті впливу нейтронного випромінювання (наведена радіація).
• Вихід з ладу більшості електронних приладів і значної частини електричних приладів внаслідок впливу електромагнітного імпульсу, що виникає при вибуху.

Непрямі – вони залежать від потужності вибуху бомби і висоти її підриву:

• Практично повний вихід з ладу систем центрального водопостачання, що призведе до значних людських втрат через неможливість вести боротьбу з пожежами, а також вживання води зараженій радіонуклідами і не пройшла необхідної дезінфекції від збудників різних хвороб.
• Втрата більшої частини продовольчого запасу (під завалами, внаслідок радіоактивного зараження, з-за порушень правил зберігання та впливу факторів навколишнього середовища).
• Повний вихід з ладу майже всієї складної електроніки (без можливості відновлення) і більшої частини електроприладів (за винятком найбільш простих) побутового призначення під впливом електромагнітного імпульсу. Як наслідок – неможливість вести ефективні рятувальні роботи, а також скільки-небудь значиму господарську діяльність.

Підсумки застосування водневої бомби, рекомендації для тих, хто вижив

Підсумки застосування:

• Неможливість використання більшої частини будівель і споруд внаслідок їх сильного або повного руйнування.
• Неможливість відновлення більшої частини пошкоджених будівель через руйнування всіх комунікацій, відсутність необхідної кількості працездатною важкої техніки, будівельних матеріалів.
• Неможливість і недоцільність доставки необхідної кількості продуктів харчування, води, медикаментів, а також іншого забезпечення в зону ураження.
• Наявність залишкового радіоактивного зараження, що не дозволяє довгострокове проживання в зоні ураження протягом декількох місяців або років після вибуху.

Рекомендації тим, хто вижив:

• Почекати в якомусь ізольованому захищеному місці (притулок, підвал, погріб) не менше двох діб (краще більше) після вибуху водневої бомби, очікуючи спаду зовнішнього радіаційного фону. Рівень радіації зменшується приблизно в 2 рази кожні 7 годин. Слід враховувати, що наземний термоядерний вибух викликає набагато більше радіаційне зараження, ніж повітряний.
• Під час перебування у зараженій місцевості обов’язково захищати органи дихання засоби індивідуального захисту (обривками тканини, ватно-марлевими пов’язками, респіраторами тощо) для захисту від попадання радіоактивного пилу.
• Ні в якому разі не вживати їжу знайдену на відкритій місцевості зони ураження. Не вживати швидкопсувні продукти або продукти з порушеною упаковкою.
• Ні в якому разі не вживати воду з відкритих джерел. Слід пити тільки воду з надійних джерел водопостачання або напої в збереженій споживчій упаковці.
• Ні в якому разі не використовувати одяг, знайдену на відкритій місцевості в зоні ураження.
• Необхідно максимально швидко покинути зону ураження слідуючи вказівкам співробітників МНС, МВС, Міністерства оборони чи інших державних відомств.