Цукор – ворог людства. Маленькі білі кристалики наділяють великою руйнівною силою. В загальноприйнятому значенні цукор – сахароза, яку одержують з рослин, очищають, надають привабливий вигляд.

Сахароза – дисахарид, який міститься в багатьох частинах рослин. Служить джерелом енергії. Проміжна ланка між глюкозою і крохмалем. Перша утворена на світлі в листі. А крохмаль – запасна поживна речовина, його зберігають корені, стебла, насіння.

Сахароза і цукор – основна відмінність

Сахароза – незамінний компонент будь-якої рослини, а для людини – це джерело енергії у вигляді глюкози. Соки рослин, корені, стебла, плоди – місця локалізації сахарози.

Процес фотосинтезу – унікальне явище, коли під дією сонячного світла, зелені частини рослин утворюють глюкозу, яка є «цеглинкою» сахарози і крохмалю. Такий зручний спосіб зберегти енергію придумала природа – перетворити прості молекули глюкози (основна форма засвоєння вуглеводів у всього живого) в більш складні – сахарозу і крохмаль. Такий опис є найбільш загальним, адже рослинні організми перетворюють в ході складних реакцій, прості цукру в більш складні, а також інші прості вуглеводи: лактоза, целюлоза, маноза, арабіноза, рибоза.

Безсумнівно, цукор потрібен нашому організму, проблема полягає лише в тому, якою повинна бути форма надходження.

Величезні обсяги споживання продуктів харчування не дозволяють індивідуально та усвідомлено підходити до раціону кожного землянина, тому промисловість йде назустріч людству, пропонуючи спрощений джерело цукру – рафінад.

Саме такий вид його приносить нам шкоди, а не сам по своїй суті цукор. Вибір кожного – їсти той продукт, який пропонують або звернутися до природи, отримавши з рослинних тканин потрібний вуглевод.