8. Матір Світу

Написана картина в 1924 році. Зберігається в Музеї Миколи Реріха в Нью-Йорку.

Полотно виконано в синіх, блакитних, фіолетових, золотих відтінках. Від нього неможливо відірвати погляд.

Картина «затягує», змушує вдумуватися в те, що знаходиться перед очима. Дивовижний феномен, що чим довше дивишся на неї, тим більше розширюється простір у ній. З’являється відчуття нескінченності.

На передньому плані перед глядачем на троні сидить жінка. Царствена особа. Це образ потужної, цілющої сили, космічної за своїми масштабами і за можливостями – Жіночої Енергії.

Ті, хто розвиває її в собі, стають більш сприйнятливими до прекрасного, до любові, до розуміння вічних істин і цінностей.

Ті, хто руйнує її, фактично позбавляє себе джерела вселенської підживлення, вселенського розуму, інтуїції.

Звертає на себе увагу те, що обличчя жінки закрито на половину. Тут можна подумки домалювати приховані риси обличчя покривалом.

Мистецтвознавці говорять про те, що прихована частина – це те, що ще належить пройти, пережити. Зрозуміти. Відкрита частина обличчя символізує вже досягнуті висоти, яким треба мати сміливість слідувати.