Володимир Набоков (1899-1977) – російський і американський письменник, а також літературознавець і перекладач. Він отримав освіту в Англії. Все життя Набоков дивував оточуючих суперечливими рисами у своєму характері, унікальними захопленнями (він любив колекціонувати метеликів і складав шахові задачі) і, звичайно ж, скандальними романами.

Починати знайомство з автором найкраще з невеликих оповідань або повістей, до таких належать «Знаки і символи», «Падлюка», «Коло» і т. д. Романи Набокова «Машенька», «Дар», «Запрошення на страту» дуже глибокі, і тим, кому Володимир Набоков в новинку, їх краще відкласти до кращих часів.

У цій статті ви дізнаєтеся про найбільш відомих творах Набокова. Читачам можна порадити намагатися шукати свій сенс в творах, а не намагатися зрозуміти, що хотів сказати сам автор.

10. Дар

«Дар» 1938 року – це останній російський роман Володимира Набокова, який можна по праву назвати вершиною російськомовного періоду його творчості і одним із шедеврів літератури ХХ століття. Набоков приголомшливо пише, він ніби художник, прорисовывающий кожен елемент на своїй картині.

Роман оповідає про творчому становленні Федора Годунова-Чердынцева – молодого письменника-емігранта. Він відчуває свою схильність до літературної діяльності, йому нудно проводити час у колі емігрантів, єдиний чоловік, який цікавий Федору – це поет Кончеев. З ним він і веде внутрішній діалог «мовою уяви».

Автобіографічна книга «Дар» стосується найважливіших тем, які часто Набоков зачіпає у своїх творах: загадки істинного дару, ідеї безсмертя, доль російської словесності і т. д.

9. Король, дама, валет

«Король, дама, валет» – один з перших романів Набокова, який був написаний в 1928 році. Володимир Набоков у своєму творі майстерно змальовує атмосферу під час читання спливають якісь неясні образи: розмиті, кольорові, з’являється відчуття божевілля і навіть якийсь гарячки.

В хитросплетіннях любовно-кримінальної інтриги перетасовуються, як гральні карти, долі нудьгуючої жінки (початок 19 століття – даму хочеться любити, радіти, жити, до того ж нещодавно скінчилася війна), її чоловіка – щасливого берлінського комерсанта та його провінційного полунищего племінника.

Троє героїв виявляються всього лише маріонетками нещадного випадку…

8. Машенька

«Машенька» – перший роман Володимира Набокова, написаний у 1926 році. Автор писав роман у період своєї еміграції, який несе в собі біографічні мотиви, так як Набоков сумував за Батьківщиною, і його з’їдала смуток за рідним домом.

Читаючи його твір, приходить усвідомлення того, що жити потрібно справжнім, а минуле вже не повернеш.

Твір «Машенька» – книга про спогади, про примхливому переплетенні життєвих візерунків теперішнього і минулого… Про чудовому подію – першої історії кохання російського емігранта, живе в Берліні – Лева Ганіна.

Роман, дії якого охоплюють події шести днів, з невеликою кількістю персонажів, знаходить смислову глибину завдяки сильній пам’яті Лева Ганіна (і самого автора).

7. Пнин

З усіх романів Володимира Набокова, «Пнин» (менш відомий, ніж, наприклад, «Лоліта») є самим смішним.

“Пнин” – це “виклик Сервантесу” . Роман був написаний англійською мовою в США і видано книгою в 1957 році.

Читач, беручи в руки книгу «Пнин», познайомиться з Тимофієм Павловичем Пниным – професором-емігрантом з Росії. Головний герой книги – чудоковатий, безглуздий, зворушливий – такий собі Дон Кіхот, проживає в Вэйнделе – університетському містечку.

Поступово перед читачами він розкривається як багатогранна і складна особистість, у долі якого поєднались найрізноманітніші миті: трагічні, щасливі, чиє життя, подібно до життя будь-якої людини, утворює химерну суміш неймовірного чарівності і вічного смутку…

6. Блідий вогонь

Антироман «Блідий вогонь» був написаний англійською мовою, і вперше була опублікована в 1962 році. Екстравагантне твір Володимира Набокова не піддається якому-небудь традиційного жанрового позначення (деякі критики називають його «антироманом»).

Твір «Блідий вогонь» складне для розуміння. Сам автор говорив про своєму творі: «Думаю, що «Блідий вогонь», – це простий роман. Людина розкривається найяскравіше в творчій роботі, яка приносить йому радість і задоволення. Тут же поет розкриває себе у своїй поемі, а коментатор – в коментарі… Сподіваюся, хто-небудь з читачів помітить родзинки – їх тут багато.»

Ця книга Набокова веселіше інших. Але якщо ви не знайомі з автором, то краще відкласти цю технічно-віртуозну і складну книгу на потім, і почати читання з більш простих для розуміння творів Набокова.

5. Під знаком незаконнонароджених

Англомовне твір Набоков написав у США в 1947 році. Як завжди, автору вдалося створити захоплюючий світ, в якому переплітається реальність і уява.

Історія твору розгортається в одному поліцейській державі на чолі якого стоїть диктатор Падук. У ньому править партія «зрівнювачів».

У центрі оповідання «Під знаком незаконнонароджених» – Адам Коло, філософ «на слуху», коли-то припадає Падуку однокласником. У дитинстві Адам Коло знущався над ним.

Намагаючись домогтися від Адама офіційної підтримки свого правління, диктатор Падук бере під арешт всіх його товаришів, однак філософа може зламати тільки розставання з коханим маленьким сином Давидом.

4. Захист Лужина

Роботу над романом «Захист Лужина» Набоков почав у 1929 році в Ле Буду. В 1929-1930 роках він опублікував під псевдонімом Ст. Сірін в журналі «Сучасні записки», а потім була окрема книга у видавництві «Слово».

«Захист Лужина» – один з найвідоміших романів Ст. Набокова. В центрі історії – життя Лужина, хлопчика-аутиста, який мастерки грає в шахи. Його життя в школі – справжнє пекло, і хлопчик знаходить своє спасіння в шаховій грі. Він виростає найсильнішим шахістом…Лужін живе від турніру до турніру, кінець в історії дуже сумний…

Цікавий факт: в образі Лужина прослизають риси одного Набокова – Курта Фон Барделебена.

3. Камера обскура

«Камера обскура» був написаний Набоковим в 1931 році, перероблений і названий «Сміх у темряві» в 1938. Роман нагадує «Лоліту».

Головні герої роману залучені в хитросплетіння любовних інтриг, в стихію зрад і пристрастей.

«Камера обскура» приголомшує тим, як все подано – нехитра історія про кохання, зраду і любовному трикутнику вже описувалася в книгах багаторазово, але історія Ст. Набокова читається з величезним інтересом, навіть, можна сказати, захлинаючись.

Він майстерно описує кожну подію, яке стоїть перед очима, немов жива картинка. Описи характерів героїв, їхніх почуттів проходять через душу читача. Неможливо виразити словами, як твір просякнутий реалізмом і життям.

2. Запрошення на страту

Дата написання роману «Запрошення на страту»: близько 1935-1936 р. Вперше він був опублікований у «Сучасних записках» (паризький журнал), а в 1938 році роман вийшов окремою книгою у виданні Парижа «Будинок книги».

30-річний вчитель Цинцинат Ц. звинувачений в «гносеологічної дурниці», за що його засудили до смертної кари. 19 днів він веде щоденник, оточений стінами в’язниці, катів, адвоката і своїх близьких.

Для нього день страти стає звільненням від морока: Цинцинат сходить з ешафота і, спостерігаючи за руйнуванням наскрізь фіктивного світу, спрямовується в бік, де, судячи з голосів, перебували істоти, подібні йому»…

1. Лоліта

«Лоліта» – найвідоміше скандальне твір Володимира Набокова, який приніс автору світову славу і матеріальний добробут. Він вважав свій твір вершинним досягненням – серйозною книгою, написаної з серйозними цілями.

37-річний Пан Гумберт пише сповідь, перебуваючи у в’язниці. Дорослий чоловік був наділений схильністю відчувати потяг до миловидним дівчаткам 9-12 років.

«Лоліта» розповідає історію про сумну долю дитини – звичайна маленька дівчинка захоплена безсердечною людиною. Для більшості читачів Гумберт так і залишився сумнівним героєм, а Лоліта – чарівної нимфеткой.