5. Дон Жуан

В основі опери лежить п’єса Антоніо де Самори, а лібрето по ній написав все той же Лоренцо да Понте.

Своєю появою вона зобов’язана успіху «Весілля Фігаро» в Празі: після гучної прем’єри підприємець Паскуале Бондіні запропонував Моцарту контракт на новий твір і той його прийняв.

«Дон Жуан» був написаний в поспіху: незважаючи на те, що прем’єру перенесли з 14 на 29 жовтня 1787 року, музикантам все одно довелося грати фактично без репетицій, так як ноти вони отримали незадовго до виходу на сцену в день концерту.

Моцарт дописував прикінцеві партитури буквально на ходу, тому всі побоювалися провалу, але все обійшлося.

Цікавий факт: за непідтвердженими даними, композитор разом з да Понте зустрічалися з Казановою і брали у нього консультацію.

4. Реквієм

У липні 1791 року в будинок до Моцарта прийшов невідомий чоловік, одягнений у чорне. Він замовив у композитора заупокійну месу і вніс передоплату, після чого пішов. Пізніше з’ясувалося, що це був слуга графа Франца фон Вальзегга, якому меса була потрібна для його недавно померлої дружини.

Незважаючи на те, що композитор взяв аванс і пообіцяв зробити все, під час роботи над «Реквіємом» він часто переривався на інші, більш термінові і вигідні замовлення.

На жаль, месу композитор так і не закінчив, рано померши. Існують непідтверджені чутки, що відчуваючи наближення смерті Моцарт сумно жартував, що пише «Реквієм» для себе.

Коли його не стало, дружина злякалася, що замовник забере видані авансом гроші, тому вона попросила друзів Моцарта дописати месу. Йозеф Эйблер і Франц Ксавер Зюсмайер це прохання виконали, віддавши шану померлим товаришеві.