Передісторія
Раніше вважалося, що найбільш віддаленим небесним тілом в нашій галактиці є Плутон. Він був відкритий на початку двадцятого століття американським астрономом Клайдом Томбо (за що той був удостоєний почесної нагороди Лондонського королівського астрономічного товариства).
Плутон – досить своєрідне космічне тіло. Його орбіта являє собою еліптичну форму, із-за чого Плутон то буває ближче ніж Нептун, до Сонця (в період з 1979 по 1999 саме тому він тимчасово позбавлявся звання планети, будучи всередині орбіти восьмої планети), знаходиться в 7 млрд км від головної зірки.
Цікаво! Останні астрономічні відкриття довели, що Плутон знаходиться в поясі Койпера. Від нашої планети його відділяє 6 000 000 000 км. Тут можна сміливо говорити, що Плутон розташовується далі від Землі.
Характеристики цього небесного тіла виглядають так:
- діаметр тіла – 2300 км;
- маса тіла складає лише 0,22% земної аналога;
- оборот навколо жовтої зірки – 248 років;
- день на Плутоні становить стандартні 6,5 земних діб;
- планетна температура дорівнює 223° за Цельсієм.
Плутон – досить незвичайне космічне тіло. Його поверхня з одного боку вкрита вічним крижаним шаром, а з іншого кам’яниста. Тут завжди темно, так як галактична зірка обігріває його в кілька тисяч разів менше, ніж Землю.
Атмосфера Плутона азотна, причому останні астрономічні відкриття довели, що вона потихеньку випаровується у космічний вакуум (як це раніше відбувалося з нашою планетою). Поверхня поцяткована численними кратерами, що може свідчити про досить частих сутичках з іншими космічними тілами.
У Плутона є п’ять супутників:
- Гідра;
- Стікс;
- Харон;
- Кербер;
- Никта.
Найбільшим за розміром є Харон, причому його орбіта схожа з орбітою Плутона (саме тому деякі вчені зводять їх в ранг подвійний планети).
Після довгих і палких дебатів Плутон перестав бути самою далекою від Сонця планетою. Сталося це зовсім недавно, в 2006 році. Тепер Плутон належить до числа так званих карликових планет і більше не претендує на роль останньої планети Сонячної системи.
