Азія – це не тільки унікальна культура, але і красива природа. На території цієї частини світу сусідять моря і степу, рівнини на багато тисяч кілометрів і найвищі вершини світу, які займають ¾ суші. Про останніх і піде мова в нашому рейтингу.

Крім самої відомої гори світу – Евересту, у Центральній і Середній Азії є чимало інших вершин, які широко висвітлювалися в кіно і літературі і які забрали життя трьох подорожніх. Прихильних до альпіністам гір порівняно мало, але вони стають популярним майданчиком для різного роду рекордів. Представляємо вам список з 10 найвищих гір в Азії.

10. Аннапурна, 8091 м

Ця гора відома з поганою точки зору – вважається, що саме за її підкорення гине найбільше альпіністів. Так, в якийсь момент відсоток смертності досяг рекордних 32%. Але саме на Аннапурну понад півстоліття тому було здійснено перше сходження серед всіх «восьмитисячників».

Своїм незвичайним назвою вершина зобов’язана санскриту – з цієї мови, її ім’я перекладається як «Богиня родючості». Живий світ тут дійсно різноманітний завдяки розташованій поруч річці, але довго насолодитися ним не вийде – мінлива погода і постійно утворюються лавини зіпсують настрій зазівався подорожнім.

9. Нанга-Парбат, 8125 м

На жаль, гору Нанга-Парбат також знають як вершину-вбивцю: вона зібрала велику кількість нещасних випадків, які сталися при сходженні на неї.

Цікаво, що перший же альпініст, який спробував підкорити гору, і став її першою жертвою. З тих пір на схилах вершини загинули понад 400 людей.

Цікаво, що не завжди причинами смертей ставали лавини або необережність при альпінізмі. Так, 6 років тому на табір спортсменів було скоєно терористичний напад, яке і призвело до жертв. При цьому, вершина кілька разів ставала головною «героїнею» документальних стрічок різних років.

8. Манаслу, 8156 м

Зараз на гору Манаслу можна зійти 10 різними маршрутами. Вершина – улюблене місце для встановлення рекордів, останній з них був зафіксований зовсім недавно: італійська альпіністка першою з жінок подолала спуск на гірських лижах.

Жертв у Манаслу теж чимало: подорожні страждали від засипала їх лавин, а також від власної необачності, коли падали в одну з численних ущелин.

Тим не менш, на вершині утворений Національний парк, по якому пролягає піший трек. Такий підхід займе близько 2 тижнів.

7. Дхаулагири, 8167 м

Гора Дхаулагири є головною вершиною однойменного гірського масиву в Гімалаях. Цікаво, що саме ця гора відрізняється порівняно невеликою заледенінням, а значить, підкоряти її кілька безпечніше, ніж інші.

Крім того, на початку 19 століття Дхаулагири вважалася найвищою точкою у світі, а тому експедиції на неї робилися із завидною регулярністю. Але домогтися успіху вдалося не відразу – лише в середині 20 століття гора була підкорена з восьмої спроби.

Незвичайне назва пояснюється зовнішнім виглядом «білого велетня» – із санскриту Дхаулагири перекладається як «Біла гора».

6. Чо Ойю, 8201 м

Це одна з улюблених вершин для сходження альпіністів. Станом на початок 2000-х її підкорювали більше 3000 разів, і це число неухильно зростає з кожним роком. Більшою популярністю володіє тільки Еверест. При цьому, кількість жертв не перевищує 2%, що робить вершину однією з найбезпечніших в нашому рейтингу.

Зараз дістатися на вершину можна 15 різними маршрутами, перший з яких був прокладений понад півстоліття тому. Вирішуються на експедицію навіть молоді спортсмени – 5 років тому встановив рекорд 16-річний юнак, а в 2019 році на Чо Ойю зійшла його ровесниця з Австралії.

5. Макалу, 8462 м

Довгий час вершина Макалу залишалася нескореною, тому за нею міцно закріпилася слава одного з найважчих гір понад 8000 м. Відома людям вона була ще з середини 19 століття, але перша експедиція була зроблена лише через століття – альпіністи тоді так і не дісталися до найвищої точки.

Через рік подорожні змогли підкорити вершину, навіть назвавши її «горою щастя» – вважається, що групі пощастило з погодою, тому забратися на Макалу їм не склало особливих труднощів.

Зараз на Макалу ведуть 15 маршрутів, найскладніший з яких з технічної точки зору прокладений російською командою. Це коштувало групі спортсменів кількох жертв, включаючи капітана.

4. Лхоцзе, 8516 м

Гора Лхоцзе знаменує собою кордон між Китаєм і Непалом. Цю вершину подорожні відкрили для себе порівняно недавно: перша експедиція відбулася всього 60 років тому, а середня гора з ланцюга була відкрита і зовсім на початку 2000-х років. Тому й досі на Лхоцзе веде значно менше число маршрутів, ніж на її сусідів.

Загальна кількість сходжень теж досить скромно і не перевищує 300, а число жертв становить 9 альпіністів.
При цьому, Лхоцзе вважається найкрасивішою вершиною, але складною для сходження – все з-за великої кількості скелястих гребенів, які періодично з’являються, як тільки спортсмени долають відмітку в 8000 метрів.

3. Канченджанга, 8586 м

Навколо цього гірського масиву, розташованого в Непалі, і в Індії, утворений особливий Національний парк. Назва гори перекладається як «П’ять скарбів з великого снігу»: масив складається з 5 мальовничих вершин. У літературі кожного з них надавалися свої скарби – зерно, священні книги, зброя, сіль і золото. Але забиравшиеся туди подорожні частіше зустрічалися зі смертю, ніж з незвіданими дарами.

Так, у Непалі існує легенда, що Канченджанга володіє найсильнішою жіночої енергетикою, тому «вбиває» всіх альпинисток. Перша жінка, що зуміла живий спуститися з вершини, поставила цей рекорд лише в 1998 році. Однак, кількість жертв на горі як і раніше росте, тоді як з іншими вершинами спостерігається тенденція на зниження смертності.

2. К2, 8612 м

Легендарна гора Чогорі, або як її знає більшість К2, вважається серед спортсменів «дикої горою» із-за складності сходження. Піднятися на неї з боку Китаю практично неможливо, тому найчастіше спроби роблять з території Пакистану. Але і там успіх далеко не завжди на стороні альпіністів – відсоток смертності перевищив 23% і продовжує зростати.

Сходження на К2 вважається технічно більш складним, ніж навіть на Еверест, тому з 280 осіб загинуло понад 66. Підкорити Чогорі можна лише влітку, ні одна з груп, що відправилася туди взимку, не змогла здійснити задумане.

1. Еверест, 8848 м

Джомолунгму, або Еверест знають все ще зі шкільної програми. Це сама рекордна вершина планети, яка підноситься над рівнем моря на 8848 метрів. Експедиції на неї організовуються постійно, і це незважаючи на всі складності: підйом займає не менше 2 місяців, спортсмени втрачають по 15 кілограмів за похід.

Керівники країн, на території яких розташувався гірський масив, ввели деякі обов’язкові плати – як за саме сходження, так і за додаткові послуги для подорожніх. Заробляють і комерційні фірми, надаючи спорядження та інструкторів. Бажаючих настільки багато, що для експедицій навіть встановлена своя черговість – тому в похід на Еверест записуються задовго до потрібної дати.