Мюнхенська угода 1938 року (у радянській історіографії зазвичай Мюнхенська змова) – це угода, згідно з якою Чехословаччина віддала Німеччині свою Судецкую область.
Підписантами угоди були прем’єр-міністр Великобританії Невілл Чемберлен, прем’єр-міністр Франції Едуард Даладьє, рейхсканцлер Німеччини Адольф Гітлер, і прем’єр-міністр Італії – Беніто Муссоліні.
Підписання Мюнхенської угоди. Зліва направо: Чемберлен, Даладьє, Гітлер, Муссоліні і Чіано.
Завдяки цим договором, Гітлеру вдалося зробити один зі своїх перших кроків на шляху до розв’язання Другої Світової війни. Що собою являє Мюнхенська угода, повинні знати всі, хто любить історію.
Отже, в 1938 році Гітлер звернув увагу на Чехословаччину з метою захоплення певної частини її територій. Таке рішення фюрера викликало неоднозначну реакцію як у суспільстві, так і серед військових.
Начальник генерального штабу Бек, висловив фюреру свій протест у зв’язку з анексією Чехословаччини. Він аргументував свою позицію тим, що подібні дії суттєво погіршать відносини з країнами колишньої Антанти.
Проте Гітлер і не думав відступати від своїх намірів. В результаті проти нього почали гуртуватися різні групи майбутнього Опору, метою яких було повалення нацистського режиму.
У вересні 1938 р. Гітлер починає загальну військову підготовку, метою якої стає захоплення Чехословаччини.
Однак Мюнхенська угода допомогло тимчасово розрядити обстановку і вирішити питання Судецкой області мирним шляхом. Хоча варто додати, що це остаточно визначило повний поділ Чехословаччини.
Мюнхенська угода повинно було задовольнити бажання фюрера по об’єднанню Німеччини та відтворенню її великого минулого. Справедливості заради слід сказати, що в 1938 р. в Чехословаччині проживало 14 млн. осіб, з яких 3,5 млн. були етнічними німцями, які компактно проживають у тій самій Судетської області, яка стала яблуком розбрату та головним предметом Мюнхенської змови.
Адольф Гітлер прагнув до того, щоб всі території з проживаючими на них німцями стали частиною Рейху.
Чемберлен (зліва) та Гітлер на зустрічі у Бад-Годесберге, 23 вересня 1938 року. В середині головний перекладач — доктор Пауль Шмідт
Для вирішення такого серйозного територіального конфлікту на переговори були запрошені прем’єр-міністри Великобританії, Франції та Італії.
Мюнхенська змова
Офіційно Мюнхенський договір був підписаний 20 листопада 1938 року. Згідно йому, Чехословаччина повинна була відмовитися від 41 тис. км2 своїх земель на користь Німеччини.
Це було не просто, адже крім німців на території Судецкой області проживав майже мільйон чехів. Та й взагалі це була промислово розвинена і багата корисними копалинами область.
Збитки Чехословаччини
На цій території знаходилися системи укріплень, які в той час були одними з найнадійніших у всій Європі. Але це ще не всі збитки, які понесла Чехословаччина в результаті підписання Мюнхенської змови.
Крім усього сказаного, в країні порушувалися залізничні і телеграфні зв’язку.
Держава позбавлялося двох третин вугільних запасів, 70% електроенергії, 85% сировинних запасів для хімвиробництва, а також отримувало серйозний дефіцит лісоматеріалів, текстильної промисловості та цементу.
В одну мить, Чехословаччина з могутньої індустріальної держави перетворилася на злиденну і розорену країну.
Мюнхенська угода, чи все ж таки змова?
Незважаючи на такі жахливі наслідки, наближені до Гітлера генерали, які пережили війну, позитивно відгукувалися про Мюнхенському договорі. Вони вважали, що якщо б угода не була підписана, фюрер неодмінно б вторглися в Чехословаччину військовим шляхом.
Таким чином, у війну були втягнуті Франція, Англія і СРСР, пов’язані складними договорами.
Однак з таким твердженням генералів можна посперечатися, якщо уважно проаналізувати ту ситуацію.
Важливо відзначити, що на момент 1938 року гітлерівська Німеччина не змогла б вести війну проти країн колишньої Антанти і Чехословаччини одночасно. Тому, якщо б почали розгортатися військові дії, вони б призвели Третій рейх до неминучої поразки. І Гітлер не міг цього не розуміти.
Тим не менш, Мюнхенський договір був підписаний. Отже, Великобританія, Франція і Італія підіграли Гітлеру. Саме тому радянські історики називали цей договір не інакше, як Мюнхенська змова.
Цікавий факт
Генерали Вицлебен і Гальдер зі своїми однодумцями, планували повалити Гітлера, якби він все-таки зважився напасти на Чехословаччину. Проте підписання Мюнхенської змови зірвало плани.
Наприкінці варто зауважити, що вступ в силу договору спричинило безліч негативних наслідків також і для Франції.
Здавши Чехословаччину на поталу одержимому нацизмом Гітлеру, Великобританія, в особі Чемберлена, врятувала його від військового провалу і, тим самим, дозволила йому наростити колосальну військову міць. Чемберлен робив все можливе для того, щоб задовольнити будь-які вимоги фюрера.
Після підписання угоди, Франція істотно втрачала у військовій силі, а збройове виробництво французів і так значно уступало німецькому.
На додаток до всього, східні союзники вже з недовірою ставилися до Франції, чия дипломатична репутація опинилася в дуже невигідному становищі.
Безсумнівно, Чемберлен був однією з ключових фігур, із-за яких в недалекому майбутньому почалася Друга Світова війна.
Заступник міністра закордонних справ Великобританії Кадоган одного разу записав у своєму щоденнику:
«Прем’єр-міністр (Чемберлен) заявив, що він швидше подасть у відставку, ніж союз підпише з Радами».
Гасло консерваторів у той час був:
«Щоб жила Британія, більшовизм повинен померти».
Тобто підтримка Гітлера з боку Чемберлена була цілком прагматичною і націленої проти СРСР.
Якщо вам сподобалася ця стаття, і ви дізналися цікаві факти про Мюнхенську угоду, – поділитеся нею в соціальних мережах.