Маленьких і вертких мокриць досить складно виявити в людському житлі.

Однак якщо ця зустріч все ж таки трапляється в сирих занедбаних місцях, у темних приміщеннях, які давно не заходили, – щасливою її назвати буває складно.

Нехай ніякої шкоди людині ці істоти не заподіюють, вони виглядають не надто привабливо.

Визначення

Мокриця звичайна (лат. Porcellio scaber) – один з видів підряду мокриць, який іноді також називають мокрицей-свинкою або погрібний мокрицей. Це маленькі (довжина тіла рідко перевищує 16-18 мм), практично непомітні в природних умовах тварини. Найчастіше їх забарвлення буває сірим, втім, зустрічаються темні, майже чорні, коричневі, жовтуваті і навіть рожеві екземпляри.

Кожна особина в міру дорослішання проходить через періоди линьки, поступово розвиваючись, зміцнюючи свій хітиновий покрив-екзоскелет і збільшуючись у розмірах. У остаточно сформувалися мокриць 7 пар ніжок. Як правило, термін життя – від 8-9 місяців до одного року.

Одна з найбільш впізнаваних особливостей цієї істоти – розділений на численні сегменти панцир. У разі небезпеки мокриці цього виду не намагаються якомога швидше втекти, а згортаються в клубок, надійно захищає м’які частини тіла.

Інший функцією панцира є протистояння несприятливим умовам навколишнього середовища: якщо стає занадто сухо або жарко, його сегменти «стягуються» один до одного – і тіло мокриці буквально зменшується в розмірах, щоб зберегти якомога більше цілющої вологи.

Довідка! Звичайні мокриці зустрічаються по всій земній кулі: вони живуть у Центральній і Східній Європі, в тому числі і на території нашої країни, в Північній Америці, в Південній Африці, Великобританії і навіть в Австралії.