Мислення, форми та типи в психології, фунції мислення в обществознании, особливості образного та аналітичного мислення, способи і прийоми, характеристика

Мислення – це складний процес відображення одержуваної інформації про предмети в логічних зв’язках.

Асоціації будуються завдяки уявлень, понять, суджень, що дозволяє людині будувати міркування, здійснювати пізнавальну діяльність.

Що таке мислення і які його функції

Мислення – психічна функція, що відображає суть об’єктів в їх закономірних зв’язках: глибоких логічних (атрибутика мислення), поверхневих випадкових (рима, співзвуччя).

Завдяки цьому процесу відбувається сприйняття якісних і кількісних характеристик об’єктів. Ці параметри необхідні для побудови зв’язку.

Аналіз і синтез інформації призводять до формування висновку про предмет. Саме мислення дозволяє зіставити опис з визначенням.

Так, кажучи про предмет, яким пишуть, кожен представляє ручку або олівець. Зовнішні параметри можуть відрізнятися, але суть здорова людина визначає вірно.

Здатність диференціювати об’єкти, визначати схожість та відмінності між ними – одна з ключових функцій.

Типи мислення

Образне

Формується на самих перших етапах становлення людини. При цій формі оперують образами.

Задача сформульована конкретно, наочно. Для вирішення необхідно виконання дій.

Понятійне

Основний інструмент при цьому типі – поняття, що представляють собою сукупність суджень, об’єднаних логічно.

Цей тип належить до теоретичного, тому його атрибутами виступають знання, абстрактні поняття.

Знакове

Даний тип оперує знаками, на основі яких будуються моделі поведінки, явищ. В якості знаків виступають як математичні складові, так і об’єкти, що мають значення для індивіда.

Моделювання – невід’ємна частина абстрактно-знакової мислення.

Види мислення в психології

В залежності від поставлених задач виділяють теоретичне і практичне. Про першому говорять при розв’язанні задач за допомогою теоретичних понять, про другому, якщо індивід спирається на практичні міркування.

Мислення, що базується на сприйнятті, чуттєвому пізнанні навколишньої дійсності – інтуїтивне. Якщо індивід керується логічними міркуваннями – це дискурсивне чи аналітичне мислення.

Процес, заснований на власному досвіді (закріпленому в пам’яті) носить назву емпіричного.

Виходячи з результату, отриманого в ході розумових операцій, виділяють продуктивне мислення, де проявляються творчі здібності індивіда, з формуванням нового шляхи вирішення завдання.

Якщо рішення засноване на способи, які застосовувалися раніше (використовується стандартна схема), говорять про репродуктивному мисленні.

Залежно від особливостей мислення виділяють:

  • технічне – конструктивне;
  • синтетичне;
  • світський;
  • релігійне;
  • наукове;
  • творче;
  • етнічне.

Форми мислення в психології

Поняття

Уявлення про що-небудь, що спирається на сутність явища або предмета. Поняття набуваються в процесі життя (формуються під впливом досвіду і знань).

Виділяють конкретні поняття-покажчики, абстрактні поняття для позначення об’єктів, недоступних спостереженню в даний момент.

Судження

Висловлювання про явищах, об’єктах на основі понять. При цьому попереднє визначає наступне висловлювання.

Умовивід

Представляє об’єднання декількох суджень, з яких випливає логічний висновок.

Процес мислення та його стадії

Мислення – психічний процес, який відображає здатність індивіда формувати судження і умовиводи.

Так, згідно однієї з теорій, етапи мислення можна представити у вигляді таблиці.

1 Мотивація (необхідна для реалізації розумової діяльності)
2 Аналіз
3 Способи вирішення
застосування одного алгоритму
застосування декількох алгоритмів
прагнення знайти нове рішення
застосування логіки і міркувань
застосування аналогій
4 Логічне обґрунтування рішення
5 Втілення на практиці
6 Закріплення результату повторною перевіркою

Прийоми мислення

У обществознании мислення – складний процес, що має об’єктивну (умову та вимоги до виконання завдання) і суб’єктивну структуру (мета і засоби вирішення задачі).

Аналіз

Осмислення кожної складової, кожного окремого ознаки явища чи об’єкта. Це дозволяє виділити головні і другорядні ознаки. При патології мислення людина фокусується на другорядних деталях, нехтуючи головними.

Синтез

Об’єднання інформації (зорової, слухової, тактильної, нюхової, смакової) про об’єкт в єдине ціле. Комплексна оцінка дозволяє отримати інформацію про об’єкт з усіх сторін.

Порівняння

Зіставлення предметів з формуванням висновку про подібність чи відмінність даних. При порівнянні ручки й олівця, обидва будуть належати до канцелярським приладдям, але вони розрізняються за зовнішніми характеристиками.

Класифікація

Логічна операція поділу обсягу поняття, виходячи з його характеристик. Відбувається поділ предметів по одному або декільком ознаками.

Узагальнення

Виявлення загальних ознак серед різних явищ. Його мета – складання певного висновку. Здатність до узагальнення формується з дитинства, у міру дорослішання людини.

Конкретизація

Прив’язка затвердження загального до конкретного явища. Завдяки цьому можливе відтворення предмета по пам’яті.

Абстрагування

Виділення істотних зв’язків і визначення несуттєвих ознак. При формальному абстрагуванні враховують властивості, невіддільні від об’єкта. Змістовне абстрагування включає операції з декількома властивостями.

Порушення мислення у психології та його форми

Порушення темпу включають прискорення розумових процесів. При цьому судження стають поверхневими, людина втрачає здатність концентруватися, йому складно утримувати увагу. У розмові нетерплячий.

Уповільнення мислення зустрічається при депресії. Цей стан проявляється зниженням асоціацій, сповільненої промовою, утрудненням відповідей на часті питання відсталість мислення).

Більш глибокі порушення мислення (ментизм, барраж) розглядаються в рамках психіатрії.

Діагностика патологій мислення

Визначення рівня мислення базується на простих методи: бесіда з людиною, оцінка його листи.

У практичній діяльності при розмові використовують різні методики: виключення слів, порівняння понять, логіка зв’язків, переплутані інструкції.

Так, в останній оцінюють слухове увагу в ході виконання інструкції (яка прослуховується людиною). Широко використовують для перевірки мислення дітей.

Способи розвитку мислення

Формування словесно-логічного мислення дозволяє зберігати пам’ять і інтелект в тонусі.

Ось кілька простих вправ, для виконання яких потрібно таймер, папір, ручка і бажання:

  1. Написання слів на задану букву. Для цього виберіть одну або дві букви, напишіть максимальну кількість слів, що починаються з цієї букви за дві хвилини.
  2. Відображай слова. Вибравши кілька словосполучень, прочитайте їх навпаки. Приклад: трава зеленіла (аленелез аварт).
  3. Знайди зайве. У представленому ряді слів, виключайте зайві. Дані ряди можна знайти у відповідних довідниках. Приклад: Іванов, Петров, Андрєєв, Сидорова, Гнат, Дмитрієв, Павлович.

Ці вправи підходять для всієї родини, час їх виконання можна збільшувати, переходячи від простого до складного.