Микита Сергійович Хрущов – коротка біографія: хто це такий, якою була його зовнішня політика

Хто такий М.С. Хрущов, сьогодні знають багато хто в світі. Він являє собою одну із значущих особистостей не тільки радянської, але й світової історії. Незважаючи на спірність, а також неоднозначність для країни рішень, що ним приймаються, його вважають реформатором.

Крім цього, він був тим, хто після смерті Сталіна розповів про злочини, скоєні в період його правління, зробивши посмертно винним у них.

При цьому жорсткі антирелігійні розправи і покарання за дармоїдство і за валютні махінації у вигляді смертної кари повернув сам Хрущов Микита Сергійович після здобуття влади.

Коротка біографія

Народився він у 1894 році в родині простого селянина, проживає в Курській губернії. У дитячі роки навчався у школі, а влітку підробляв пастухом.

Починаючи з 12 років працював на шахті, тому в період Першої світової війни його не призвали на фронт.

Незважаючи на це був активним учасником суспільного життя країни. Вже в 1918 році став більшовиком і воював під час Громадянської війни проти білих.

Коли в країні встановилася радянська влада, зайнявся політичною, а також господарською діяльністю, а в 1929 році вступив на навчання в Промислову академію СРСР, розташовану в Москві, де став секретарем парткому.

Спочатку був 2-м, а після і 1-м секретарем МГК. Далі у Хрущова розпочався стрімкий кар’єрний ріст, і вже з 1938 року став 1-м секретарем ЦК Компартії України.

В період Великої Вітчизняної отримав посаду комісара вищого звання, а по її завершенні очолив уряд УСРР. Через рік після смерті Йосипа Віссаріоновича Микита Хрущов був обраний Генеральним секретарем ЦК КПРС, тим самим ставши першою особою держави.

Прихід до влади

Коли помер Сталін, у вищих ешелонах влади почалася внутрішньопартійна боротьба. В результаті Микита Сергійович з вересня 1953 року став керівником держави.

Причиною протистояння всередині партії стало те, що Сталін не шукав і не готував собі наступника, що викликало невизначеність із-за неготовності членів політбюро обрати нового лідера СРСР.

Тому, щоб стати єдиним кандидатом на пост керівника країни, потрібно усунути двох основних конкурентів – Георгія Маленкова, а також Лаврентія Берію.

Сфальсифікувавши дані про підготовку змови Берії проти керівництва країни, Микита Сергійович залучив на свою сторону Маленкова.

Розібравшись з Лаврентієм Павловичем, домігся відправки другого свого конкурента Георгія Максиміліановича у відставку з поста голови Ради Міністрів СРСР, а в 1957 році в ході розгляду справи про «антипартійною групою» і зовсім вивів його зі складу ЦК партії.

Десталінізація

Виступ Микити Сергійовича Хрущова на 20 з’їзді партії, що проходив у 1956 році, здобуло безліч наслідків.

На ньому була озвучена критика Йосипа Віссаріоновича Сталіна, якого звинуватили в масових репресіях і створення цілого культу особистості.

Засуджувалися депортації народів, необґрунтовані арешти, а також сфабриковані кримінальні справи.

Але в цьому всьому і в чималій мірі є заслуги Хрущова, також активно здійснював подібні дії, будучи вищим радянським чиновником.

При цьому в період правління Микити Хрущова в країні почалися масштабні соціальні зміни, був узятий курс на визнання допущених помилок та їх запобігання в майбутньому.

Так, були припинені розстріли політичних опонентів. Подібне ставлення Хрущова до незгодним пояснювалося тим, що він не хотів, щоб його можливі конкуренти розправилися з ним так само, як це зробив він, щоб взяти владу.

Крім цього, була продовжена розпочата Лаврентієм Берією політика реабілітації засуджених по дрібним і середнім злочинів. Після цього в Радянському Союзі не здійснювалося масових розстрілів і арештів.

Внутрішня і зовнішня політика

Не можна однозначно відповісти, якою була внутрішня політика Микити Хрущова. Плюси і мінуси того часу були в багатьох сферах держави. Так, до 1958 року суттєво піднявся сільське господарство СРСР.

Але події та рішення керівника країни далі істотно погіршили становище цієї галузі в країні і селян в цілому.

Так, застосовувалися методи адміністративного регулювання, які сковували діяльність сільського господарства, а також було накладено заборону, хоч і часткову, на утримання худоби, що призвело до суттєвого скорочення поголів’я.

Варто знати! Негативні наслідки принесло рішення масового вирощування кукурудзи, з-за чого в країні стався продовольча криза. А невдалі економічні реформи суттєво знизили фінансовий стан простих громадян.

Варто відзначити і відбулися досягнення при Хрущові. Насамперед, це розвиток космічної галузі, науки і в особливості хімічної промисловості.

Було відкрито велику кількість НДІ, а також освоєно величезна кількість земель для ведення на них сільськогосподарської діяльності.

Проте в цілому ті цілі, які ставив перед собою цей правитель СРСР, не були досягнуті як в економіці, так і в плані побудови нового комуністичного суспільства.

Основний сенс, який переслідувала первісна зовнішня політика Хрущова, полягав у зниженні рівня світової напруженості. У період правління Микити Сергійовича були покращені відносини з країнами Заходу.

Радянське керівництво стверджувало, що не потрібно створювати конфлікт між двома типами політичних систем. Але з-за імпульсивного характеру Микити Сергійовича розгорівся Карибська криза, коли на острові Куба були розміщені ядерні ракети СРСР.

У цей період світ перебував на грані нової світової війни. Проте результатом цього став висновок не тільки ракет Радянського Союзу з Куби, але і американських з Туреччини.

Правління Микити Сергійовича ознаменувало появу більшої свободи у громадян:

  • створювалися театри,
  • друкувалися нові журнали,
  • розвивалося мистецтво,
  • проводилися виставки.

Подібні зміни торкнулися багато частині житті країни, і навіть почалася реабілітація політичних в’язнів.

Але при цьому тиск на церкву істотно зросла.

До того ж проводилося безліч хоч і не масові, але арештів, коли в тюрми саджали за антирадянську діяльність.

З-за політики, яку проводив уряд Микити Хрущова, коротко описати яку можна як посередню, в 1964 році відбулося стрімке відсторонення його від влади.

Формулювання була підібрана нейтральна «за станом здоров’я». Залишок своїх днів колишній керівник СРСР прожив в якості привілейованого пенсіонера і помер в 1971 році.

У період правління Микити Сергійовича почалася підготовка до впровадження планової економіки – «косигінська реформа».

Негативним моментом для нього стала відмова від розробленої в академії наук СРСР системи, при якій управління економікою було централізовано і комп’ютеризовано. До того ж був зроблений істотний розворот економіки до споживання.

Починаючи з 1958 року проводилася політика сільського господарства, метою якої було скорочення підсобних господарств, а вже через рік введено заборону жителям міста, а також селищ мати у власності худобу.

До того ж його держава почала викуповувати його у колгоспників, що призвело до масового забою худоби і зниження поголів’я.

На початку 60-х років почався розподіл обкомів на дві категорії – промислові або сільські.

Але після приходу до влади Леоніда Брежнєва цю реформу скасували.

Погіршення міжнародних відносин

Із-за критики, яка почалася на адресу Сталіна, зіпсувалися відносини СРСР і Китаю. До того ж світова обстановка також почала загострюватися, чому в чималому ступені доклала руку агресія Франції, Італії, а також Ізраїлю по відношенню до Єгипту.

У той період за вказівкою, яке дав Хрущов Микита Сергійович, цій арабській республіці виявлялася пряма військова допомога. А після вступу ФРН до НАТО, було вирішено створити соціалістичний військовий блок. У нього, крім СРСР, увійшли країни східної Європи, з соцтабору.

Однак 20 з’їзд КПРС також негативно позначилася на соціалістичних країнах. А зміни в суспільстві східної Європи зажадали для утримання влади лояльного уряду СРСР вводу радянських військ у столицю Угорщини – Будапешт.

Погіршення відносин, які спостерігалися між двома наддержавами-СРСР та США, привели світ практично на межу ядерної війни.

Загострення почалося після відмови Західній Німеччині від пропозиції Микити Сергійовича створити всередині країни повністю демілітаризовану зону.

Крім цього, СРСР створив міжконтинентальні балістичні ракети, що викликало сильні побоювання у США.

Ще більше ускладнилося становище після рішення ФРН про будівництво стіни, що відокремлює прорадянську НДР від ФРН.

Важливо! Найбільшу напруженість створило рішення про розміщення радянських балістичних ракет на Кубі поблизу кордонів США.

Історичний портрет Хрущова містить безліч подібних імпульсивних і необдуманих рішень, однак, ця ситуація закінчилося благополучно і лідери двох країн домовилися про мирне вирішення даного конфлікту. Після цього була проведена пряма телефонна лінія між Білим Домом і Кремлем для вирішення подібних ситуацій в подальшому.

Загальна оцінка діяльності Хрущова сучасниками містить велику кількість критичних висловлювань на його адресу, починаючи від методу, яким він прийшов до влади і закінчуючи рішеннями, прийнятими в процесі керівництва країною.

Але існують і позитивні оцінки, які стверджують про те хороше, чого вдалося досягти в період його правління. До таких подій відносять створення перших атомних електростанцій на території СРСР і перший політ у космос людини. Не варто забувати і про розвиток науки, яка в цей час робила колосальні прориви.

Корисне відео

Підіб’ємо підсумки

Така коротка біографія цього неоднозначного керівника СРСР. В цілому Микита Сергійович Хрущов – це знакова історична особистість, назавжди ввійшла в історію за скоєні вчинки і звершення, які відбулися в період його правління.

При цьому інформація, яку містить Вікіпедія не є істинною, містить безліч протиріч і неточностей.