Михайло Кутузов – російський полководець, генерал-фельдмаршал, дипломат і державний діяч. Перший повний кавалер ордена Святого Георгія. Завдяки його діям російські солдати здобули перемогу в Бородінській битві над французами, що, в кінцевому рахунку, призвело до повного вигнання армії Наполеона з Росії.

У даній статті ми розглянемо головні події біографії Кутузова, а також розкажемо найцікавіші факти з його життя.

Отже, перед вами коротка біографія Кутузова.

Біографія Кутузова

Михайло Іларіонович Кутузов народився 5 вересня 1745 року у Санкт-Петербурзі. Його мати, Ганна Іларіонівна, була дочкою відставного капітана. Батько, Іларіон Матвійович, був генерал-поручиком і почав службу ще за Петра I. Сучасники відзначали його високий розум і навіть називали генерала ходячою енциклопедією.

Будучи вже у зрілому віці, Кутузов-старший спроектував макет Катерининського каналу, який сьогодні називається каналом Грибоєдова.

Завдяки його планом вдалося запобігти розливи Неви, які часто приносили багато лиха жителям Петербурга. Цікавий факт, що за цей проект Катерина Велика нагородила Іларіона Кутузова золотий табакеркой.

Дитинство і юність

Коли Михайлові виповнилося 7 років, він почав здобувати домашню освіту. У 1759 р. батьки віддали його в Артилерійську та інженерну дворянську школу, в якій одними з викладачів були Кутузов-старший і Михайло Ломоносов.

Юнак був старанним учнем і мав здібності до пізнання різних наук. В результаті він закінчив навчальний заклад екстерном, провчившись замість 3-х років всього півтора року.

Військова служба

Коли в 1761 р. Михайло Кутузов закінчив школу він, за протекцією графа Шувалова, почав працювати вчителем математики. Вже через півроку хлопець став флігель-ад’ютантом принца Гольштейн-Бекського. Грамотно розпоряджаючись справами принца, йому вдалося швидко дослужитися до звання капітана.

Портрет Кутузова в мундирі полковника Луганського пікінерного полку. Близько 1777 р.

Незабаром Кутузову довірили командувати ротою Астраханського полку, що знаходився у підпорядкуванні Олександра Суворова. Він одразу ж знайшов спільну мову з майбутнім генералісимусом, від якого перейняв великий досвід. Це зіграло велику роль у його біографії.

У 1764 р. Михайло Іларіонович перебував у Польщі, де керував невеликим військом проти Барської конфедерації. Вже тоді він приділяв велику увагу тактиці та стратегії, завдяки чому здобував перемоги над супротивником. Через 3 роки Кутузов брав участь у розробці правового документа – «Комісії по складанню нового Уложення».

У період російсько-турецької війни (1768-1774) Михайло Кутузов брав у ній найактивнішу участь. Він показав себе прагматичним і проникливим воєначальником.

В останній рік війни він отримав серйозне поранення і лише дивом не загинув. Ворожа куля влучила йому в ліву скроню і вилетіла біля правого ока.

Кутузову пощастило: він зберіг зір, але похилений очей все життя нагадував йому про кривавому бою проти турків. Поранення анітрохи не злякало російського воєначальника, внаслідок чого він ще багато разів знаходився в епіцентрі небезпечних подій.

Цікавий факт, що через 14 років він буде знову поранений в голову, і куля знову пройде по раніше каналу.

У 1784 р. Михайла Кутузова удостоїли звання генерал-майора. Він отримав безліч нагород за відзнаку в боях і взяття ворожих міст.

Під час штурму Ізмаїла, Михайло Іларіонович проявив небачену мужність, отримавши безліч похвал від самого Суворова. Після цього він був проведений в генерал-поручика і нагороджений Георгієм 3-го ступеня.

Кутузов і війна 1812 року

Про Вітчизняної війні 1812 року написано чимало книг. У своєму легендарному романі «Війна і мир» Лев Толстой чудово описує всі деталі того історичного періоду. Цікавий факт, що він дуже схвально відгукувався про Кутузова.

Наполеон Бонапарт оголосив війну Росії з причини того, що та відмовилася підтримувати континентальну блокаду великої Британії, порушивши тим самим Тільзітський мир. Олександр 1 прекрасно розумів, що якщо він виконає умови цього договору, то позбавитися важливого для Росії партнера.

Михайло Кутузов під час війни 1812 року

У 1812 р. Кутузов отримав титул Ясновельможного князя і був поставлений головнокомандувачем російського війська. Це не просто стало ключовим моментів в його біографії, але і назавжди відобразило його у світовій історії.

На той момент на рахунку генерала було безліч блискучих перемог, однак Михайло Іларіонович слабо вірив у перемогу над французами. Одного разу він зізнався, що взяти гору над Наполеоном можна було лише з допомогою хитрості.

Вже на початку війни Михайло Кутузов обрав тактику відступу, прагнучи вимотати ворога і зламати її морально. Варто зазначити, що російський імператор був незадоволений діями Кутузова, оскільки йому хотілося вести війну на чужій території і вже тим більше не підпустити ворога до Москви.

У зв’язку з цим Кутузов був змушений дати генеральну битву.

І хоча армія Наполеона перевершувала російські війська за чисельністю і озброєнням, генерал-фельдмаршал зміг перехитрити непереможного француза, здолавши його у знаменному Бородінській битві 1812 р.

Особисте життя

Існує думка, що першою коханою Михайла Кутузова була дочка дворянина – Уляна Олександрович. На той момент він був ще нікому невідомим чоловіком. Незабаром між молодими людьми розпочався бурхливий роман.

Під час їх відносин дівчина серйозно захворіла і ніяк не могла вилікуватися. Вбита горем мати дала клятву, що якщо здоров’я дочки піде на поправку, то вона ніколи не видасть її заміж. Згодом Уляна одужала і продовжила зустрічатися з Михайлом.

Деякі біографи стверджують, що вони нібито вже хотіли одружитися, але за кілька днів до вінчання у дівчини почалася гарячка. Боячись Божої кари, вона вирішила розлучитися з Кутузовим, внаслідок чого улюблені припинили будь-які стосунки.

У 1778 р. майбутній генерал-фельдмаршал взяв у дружини Катерину Бібікова. У цьому шлюбі в них народилося п’ятеро дочок і один син, який помер у ранньому дитинстві. Дружина Кутузова була досить освіченою дівчиною. Вона любила читати, відвідувати театри і перебувати в світському суспільстві.

Весільний портрет дружини полководця, 1777 р.

Катерина витрачала великі суми грошей, унаслідок чого подружжя часто сварилося. Відомо, що коли Бібікова досягла похилого віку, вона продовжувала одягатися і вести себе, як молода дама.

Цікавий факт, що багато хто чомусь представляють (а іноді і в фільмах показують), що нібито Кутузов носив пов’язку, що приховує його праве око. Насправді ніяких підтверджень цьому в біографії Кутузова немає.

Смерть

Незадовго до смерті Михайло Кутузов серйозно застудився і зліг у місті Бунцлау. Хвороба швидко прогресувала і, в кінцевому рахунку, стала причиною смерті фельдмаршала.

Михайло Іларіонович Кутузов помер 16 квітня 1813 року у віці 67 років. Тіло покійного забальзамували і відправили до Петербурга. Цікавий факт, що його поховали в Казанському соборі тільки 13 червня.