Михайло Булгаков є російським письменником, драматургом, режисером і актором. Його твори стали класикою російської літератури.

Світову популярність йому приніс роман «Майстер і Маргарита», який неодноразово екранізувався в багатьох країнах.

Коли Булгаков знаходився на піку популярності, радянська влада заборонила ставити в театрах його п’єси, а також публікувати його твори.

З цієї біографії ви дізнаєтеся всі найцікавіші моменти життя великого письменника, і, бути може, зрозумієте причину його неослабною популярністю.

Отже, перед вами біографія Михайла Булгакова.

Коротка біографія Булгакова

Михайло Опанасович Булгаков народився 3 травня 1891 р. в Києві. Крім нього, в родині Булгакових було ще шестеро дітей: 2 хлопчика і 4 дівчинки.

Його батько, Опанас Іванович, був професором Київської духовної академії.

Мати, Варвара Михайлівна, якийсь час працювала викладачем в жіночій гімназії.

Дитинство і юність

Коли в родині Булгакових почали один за іншим народжуватися діти, матері довелося залишити роботу і зайнятися їх вихованням.

Оскільки Михайло був найстаршою дитиною, йому доводилося часто няньчити братів і сестер. Це, безсумнівно, позначилося на формуванні особистості майбутнього письменника.

Освіта

Коли Булгакову виповнилося 18 років, він закінчив Першу Київську гімназію. Наступним навчальним закладом у його біографії був Київський університет, у якому він навчався на медичному факультеті.

Стати лікарем йому хотілося багато в чому тому, що ця професія добре оплачувалася.

До слова сказати, в російській літературі до Булгакова був приклад видатного письменника, який будучи лікарем за освітою, все життя з задоволенням займався медициною: це – Антон Чехов.

Булгаков в юності

Після отримання диплома Булгаков подав прохання про те, щоб пройти військову службу на флоті, в якості лікарем.

Однак йому не вдалося пройти медкомісію. В результаті він попросив, щоб його відправили в Червоний Хрест для роботи в лікарні.

У розпал Першої світової війни (1914-1918 рр..), він лікував солдатів неподалік від прифронтової зони.

Через кілька років він повернувся до Києва, де почав працювати венерологом.

Цікаво, що в цей період біографії він став вживати морфій, який допомагав йому позбуватися від болів, викликаних прийомом антидифтерийного препарату.

В результаті, протягом усього подальшого життя Булгаков болісно залежний від цього наркотику.

Творча діяльність

На початку 20-х років Михайло Панасович приїжджає в Москву. Там він починає писати різні фейлетони, а незабаром береться за п’єси.

Пізніше, він стає театральним режисером Мхату і Центрального театру робочої молоді.

Першим твором Булгакова була поема «Пригоди Чичикова», яку він написав у віці 31 року. Потім з-під його пера вийшло ще кілька оповідань.

У 1924 р., в рік смерті Володимира Леніна, був виданий його перший роман «Біла гвардія», що приніс йому популярність. Цікаво, що твір критикувала як радянська, так і зарубіжна преса.

Перші називали роман антикомуністичним, а другі казали навпаки, що в ньому простежується надто лояльне ставлення до радянського керівництва.

На протязі наступних років у біографії Булгакова відбулося багато знакових подій, пов’язаних з літературою. Йому вдалося видати збірку оповідань «Записки юного лікаря», де основна увага приділялася медицині.

Після цього він пише фантастичну повість «Фатальні яйця», яка була позитивно сприйнята критиками і викликала великий інтерес у читачів.

Собаче серце

У 1925 р. Булгаков публікує книгу «Собаче серце», в якій майстерно переплітаються ідеї «російської революції» і «пробудження» соціальної свідомості пролетаріату.

На думку літературознавців, повість Булгакова являє собою політичну сатиру, де кожен герой є прототипом того чи іншого політичного діяча.

Майстер і Маргарита

Отримавши визнання і популярність у суспільстві, Булгаков взявся за написання головного роману у своїй біографії – «Майстер і Маргарита».

Він писав його протягом 12 років, аж до самої смерті. Цікавий факт, що книга була надрукована тільки в 60-х роках, і то не повністю.

В остаточному вигляді її видали в 1990 р., за рік до розпаду СРСР.

Варто зауважити, що багато творів Булгакова були надруковані лише після його смерті, оскільки їх не пропускала цензура.

Цькування Булгакова

До 1930 р. письменник почав піддаватися все більшої цькування з боку радянських чиновників.

Його книги перестали друкувати, а п’єси вилучалися з репертуарів. Це призвело до того, що Булгаков почав відчувати матеріальні труднощі.

Не витримавши такого тиску, в 1930 р. він написав лист, адресований Уряду СРСР. Він просив, щоб йому надали можливість працювати в театрі і займатися письменницькою діяльністю, або дозволили виїхати за кордон.

Незабаром, Йосип Сталін особисто зателефонував Булгакову і порадив йому звернутися з проханням про зарахування у МХАТ.

Після цього дзвінка, Михайло Опанасович продовжив роботу в театрі, а ось про еміграцію не могло йти ніякої мови. Йому двічі відмовляли у виїзді за кордон.

У 1934 р. Булгаков був прийнятий до спілки письменників СРСР. Однак, незважаючи на те, що йому дозволили працювати у Мхаті і вступити в Союз письменників, його твори були заборонені до публікації.

Театр

Починаючи з 1925 р. п’єси Булгакова успішно ставилися в театрах столиці. Публіка була в захваті від постановок булгаковської «Зойкіной квартири» і «Бігу». Особливо подобалися глядачам «Дні Турбіних».

Однак творчі успіхи виявилися нетривалими. Через рік, радянські цензори намагалися заборонити «Дні Турбіних», вважаючи спектакль антирадянським.

Тим не менш, зробити це не зважилися тому, що постановка дуже подобалася Сталіну. Деякі біографи наводять дані про те, що вождь народів ходив на виставу близько 15 разів.

У кінцевому рахунку, Булгакову все ж заборонили ставити його п’єси. Після заборони, він почав ставити на сцені «Мертві душі» Гоголя і «Піквікський клуб» Діккенса. Незабаром він залишає театр і вирішує працювати перекладачем.

Особисте життя

У біографії Булгакова було 3 жінки. Його першою дружиною стала Тетяна Лаппа, на якій він одружився в 1913 р. Разом пара прожила 11 років.

Другою дружиною була Любов Білозерська. Вона захоплювалася літературою і була музою для чоловіка. Однак незважаючи на це їхній шлюб розпався через 6 років.

Третій і останній дружиною Булгакова була Олена Шиловська. Вона стала прототипом Маргарити в його найвідомішому романі.

За свідченням рідних і близьких письменника, саме з цією жінкою йому вдалося повною мірою відчути сімейне щастя.

Цікаво, що вона до кінця своїх днів була берегинею літературної спадщини чоловіка.

Варто зауважити, що хоча Михайло Опанасович був тричі одружений, залишити після себе потомства йому так і не вдалося.

Смерть

За рік до смерті Булгаков закінчив писати п’єсу «Батум», яка присвячувалася Сталіну. Напередодні прем’єри він несподівано отримав телеграму, в якій говорилося про заборону вистави.

Сталін вважав, що це не зовсім доречно ставити п’єсу про нього. Ця новина остаточно підірвала здоров’я хворого Булгакова. Його стан початок з кожним днем погіршується.

У нього помітно впав зір, а незабаром лікарі виявили гіпертонічний нефросклероз (хвороба нирок). У результаті письменник знову почав приймати морфій, щоб позбутися від постійних болів.

Перебуваючи в такому важкому стані, Булгаков диктував дружині останній варіант «Майстра і Маргарити».

Взимку 1942 р. він вже практично не вставав з ліжка. Близькі друзі та рідні до самої смерті підтримували його, як фізично, так і морально.

Помер Михайло Панасович Булгаков 10 березня 1942 р. у віці 48 років.

Цікавий факт, що, на його могилі був встановлений камінь, який лежав на могилі Миколи Гоголя.