Михайло Боярський — біографія, факти, фото

Михайло Сергійович Боярський (нар. 1949) – радянський і російський актор театру і кіно, співак, телеведучий, гітарист і каскадер. Народний артист РРФСР. У період 1988-2007 рр. був художнім керівником створеного ним театру «Бенефіс».

У біографії Боярського є багато цікавих фактів, які ми розповімо в цій статті.

Отже, перед вами коротка біографія Михайла Боярського.

Біографія Боярського

Михайло Боярський з’явився на світ 26 грудня 1949 року у Ленінграді. Він ріс і виховувався в родині театральних акторів Сергія Олександровича та Катерини Михайлівни.

Дідусь Михайла по батьківській лінії, Олександр Іванович, був митрополитом. У свій час він був настоятелем Ісаакіївського собору в Санкт-Петербурзі. Його дружина, Катерина Миколаївна, належала до роду потомствених дворян, будучи випускницею Смольного інституту шляхетних дівчат.

Дитинство і юність

Михайло Боярський разом з батьками жив у комунальній квартирі, де бігали миші і не було гарячої води. Пізніше родина переїхала в двокімнатну квартиру.

Багато в чому на становлення особистості Михайла вплинула його бабуся Катерина Миколаївна. Саме від неї він дізнався про християнство і православних традиціях.

Замість звичайної школи батьки віддали сина в музичну по класу фортепіано. Боярський зізнається, що навчатися музиці він не любив, внаслідок чого відмовився продовжити навчання в консерваторії.

Отримавши атестат Михайло вирішив вступити в місцевий театральний інститут ЛГИТМиК, який успішно закінчив у 1972 р. Варто зауважити, що він з великим задоволенням навчався акторській майстерності, що помічали багато викладачі вузу.

Театр

Ставши дипломованим артистом Михайло Боярський був прийнятий в трупу Театру ім. Ленсовета. Спочатку він грав другорядних персонажів, але з часом йому почали довіряти і провідні ролі.

Першу популярність хлопцеві принесла роль Трубадура в музичній постановці «Трубадур та його друзі». Цікавий факт, що принцесою в мюзиклі була Лариса Луппіан, яка в майбутньому стала його дружиною.

Дивіться також:  Коротка біографія Пушкіна: найголовніше

Потім Боярський зіграв ключових героїв у таких спектаклях, як «Інтерв’ю в Буенос-Айресі», «Рояль у відкритому морі» і «Поспішайте творити добро». У 80-ті роки театр переживав не найкращі часи. Багато артисти покинули трупу. У 1986 р. чоловік теж вирішив змінити місце роботи після того, як керівництво звільнило Алісу Фрейндліх.

Через 2 роки в біографії Михайла Боярського сталася знакова подія. Йому вдалося заснувати свій театр «Бенефіс». Саме тут він поставив п’єсу «Інтимне життя», яка удостоїлася призу «Зимовий Авіньйон» на міжнародному конкурсі.

Театр успішно існував на протязі 21 року, поки в 2007 р. влада Санкт-Петербурга не вирішили забрати приміщення. У зв’язку з цим Боярський був змушений оголосити про закриття «Бенефісу».

Незабаром Михайло Сергійович повернувся в рідний театр ім. Ленсовета. Глядачі побачили його в таких спектаклях, як «Тригрошова опера», «Людина і джентльмен» і «Змішані почуття».

Фільми

На великому екрані Боярський з’явився ще в 10-річному віці. Він зіграв епізодичну роль у короткометражці «Сірники дітям не іграшка». У 1971 р. він з’явився у фільмі «Тримайся за хмари».

Певну популярність художник приніс музичний телефільм «Солом’яний капелюшок», де головні ролі дісталися Людмилі Гурченко і Андрію Миронову.

Першою дійсно знаковою картиною для Михайла виявилася психологічна драма «Старший син». У цій стрічці знімалися такі зірки вітчизняного кінематографа, як Євген Леонов, Микола Караченцов, Світлана Крючкова та інші.

Ще більшу популярність Боярському принесла мелодрама «Собака на сіні», в якій йому дісталася ключова чоловіча роль. Ця робота дотепер не втрачає інтересу у глядачів і часто транслюється по ТБ.

Михайло Боярський в ролі д’артаньяна

У 1978 р. Михайло знявся в культовому 3-серійному телефільмі «д’артаньян і три мушкетери», зігравши головного героя. Саме в такому амплуа він запам’ятався радянському глядачеві. Навіть через десятки років у багатьох артист асоціюється в першу чергу з д’артаньяном.

Дивіться також:  Коротка біографія Людвіга ван Бетховена - найголовніше

З Боярським прагнули працювати самі знамениті режисери. З цієї причини з його участю щороку виходило по кілька фільмів. Найбільш знаковими картинами того часу стали, «Сватання гусара», «Гардемарини, вперед!», «В’язень замку Іф», «Дон Сезар де Базан» і багато інших.

У 90-х роках Михайло брав участь у зйомках десяти кінострічок. Він знову приміряв образ д’артаньяна в телефільмах «Мушкетери 20 років потому», а потім і в «Таємниці королеви Анни, або Мушкетери 30 років потому».

Крім цього, творча біографія Боярського поповнилася ролями в таких роботах, як «Тартюф», «Журавлина в цукрі» і «Зал очікування».

В той момент артист часто відмовлявся від зйомок у кіно, оскільки вирішив сконцентруватися на музиці. Він став виконавцем безлічі хітів, серед яких «Зеленооке таксі», «Ланфрен-Ланфра», «Спасибі, рідна!» «Міські квіти», «Все мине», «Велика ведмедиця» і багато інших.

Михайло Боярський на сцені

Виступи на естраді ще більше збільшили і без того чималу армію прихильників Боярського.

У новому столітті Михайло продовжив зніматися в кіно, проте категорично відмовлявся від низькопробних телепроектів. Він погоджувався грати навіть незначні ролі, але в тих картинах, які відповідали званню «високого кіно».

В результаті, чоловіка побачили в таких знаменних роботах, як «Ідіот», «Тарас Бульба», «Шерлок Холмс» та «Петро Перший. Заповіт». В 2007 р. відбулася прем’єра музичного кінофільму «Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні».

У 2016 р. Боярський зіграв Ігоря Гараніна о 16-серійний детектив «Чорна кішка». Через 3 роки він перетворився у шевальє Де Брильи у стрічці «Гардемарини – 4».

Дивіться також:  Коротка біографія Івана Буніна: найголовніше і важливе

Особисте життя

Зі своєю дружиною, Лариса Луппіан, Михайло познайомився в театрі ім. Ленсовета. Між молодими людьми зав’язалися тісні стосунки, що не сподобалося театральному режисерові, який був проти будь-яких службових романів.

Тим не менш, актори продовжували зустрічатися і в 1977 р. зіграли весілля. У цьому шлюбі у пари народилися хлопчик Сергій і дівчинка Єлизавета. Обидві дитини пішли по стопах своїх батьків, однак згодом Сергій вирішив зайнятися політикою і бізнесом.

Михайло Боярський з дружиною і дітьми

Коли Боярському було близько 35 років у нього діагностували «панкреатит». У середині 90-х у нього почав прогресувати діабет, внаслідок чого художник досі доводиться дотримуватися суворої дієти і вживати відповідні ліки.

Михайло Боярський захоплюється футболом, будучи фанатом петербурзького «Зеніту». Він часто з’являється в публічних місцях з шарфом, на якому можна прочитати назву його улюбленого клубу.

Протягом довгих років Боярський дотримується певного іміджу. Практично скрізь він носить чорний капелюх. Крім цього, він ніколи не збриває вуса. Без вусів його можна побачити лише на ранніх фотографіях.

Михайло Боярський сьогодні

У 2020 р. артист знявся у фільмі «Поверх», зігравши в ньому рокера Петра Петровича. Також він продовжує виступати на театральній сцені, де нерідко з’являється разом з дружиною.

Боярський часто виступає на концертах, виконуючи свої хіти. Пісні у його виконанні досі користуються великою популярністю і щодня крутяться на багатьох радіостанціях. У 2019 р. до 70-річчя співака був випущений альбом «Ювілейний», що складається з 2-х частин.

Михайло Сергійович підтримує політику чинної влади, тепло відгукуючись про Володимира Путіна і інших чиновників.

Фото Боярського

Михайло Боярський з дружиною, сином та донькою

Михайло Боярський і Єлизавета Боярська

Лариса Луппіан і Михайло Боярський