Меморіальні комплекси зводяться у всіх країнах світу і присвячуються видатним історичним подіям. Найчастіше це данина пам’яті і вдячність полеглим воїнам при захисті Вітчизни або вираз скорботи при загибелі цивільного населення.
Іноді їх поєднують з братніми похованнями, рукотворними або природними курганами. На території пам’ятного місця встановлюють скульптури, обеліски, мавзолеї та інші архітектурні споруди.
Найбільша кількість меморіальних комплексів на території колишнього СРСР присвячені героям і подіям Великої Вітчизняної війни. Ось тільки деякі з них.
Могила Невідомого Солдата у Москві
Меморіальний комплекс, споруджений у 1967 році, розташований біля стін Кремля. Групу авторів очолював архітектор Д. Бурдін, скульптор Н. Томський.
Центральна частина ансамблю – могила з прахом полеглого в боях за Москву воїна. На 40-му кілометрі Ленінградського шосе, там, де на підступах до столиці було зупинено, ворог, є велика братська могила з обеліском. Прах Невідомого Солдата був вилучений звідти і з належними почестями похований в Олександрівському саду. Біля його могили запалено вічний вогонь і встановлений Почесний пост № 1. Напис на полірованому чорному камені говорить: «Ім’я твоє невідоме, подвиг твій безсмертний».
Вздовж алеї саду встановлені кам’яні блоки з іменами міст-героїв.
Меморіальний пам’ятник «Героям Сталінградської битви» у Волгограді
Автор проекту – скульптор Е. В. Вучетич. Роботи велися під його керівництвом з 1959 по 1967 рік.
У всьому світі знають монументальну скульптуру Батьківщини-матері з мечем в руці. Вона височіє на Мамаєвому кургані, над братським кладовищем, де покоїться прах понад 35 тисяч полеглих захисників Сталінграда. Висота статуї 85 метрів, і вона є центральною фігурою всієї композиції.
Від підніжжя кургану до пам’ятника веде широкі гранітні сходи. Її 200 сходинок – це кількість днів битви. У залі пам’яті вічний вогонь, тут цілодобово несуть службу солдати Почесної варти.
Комплекс «Курська дуга»
В 1943 році відбулася битва під Курськом, яка була одним із найбільш кровопролитних і значних битв в Великій Вітчизняній війні. На честь 55-річчя цієї події в місті встановлено меморіал.
Центральне місце займає Тріумфальна арка заввишки 24 метри, нагорі якої встановлена фігура Георгія Побідоносця, що вражає дракона. Це символ мужності, честі і безстрашності. В Курський меморіальний комплекс входять також каплиці, храм Святого Георгія Побідоносця, пам’ятник маршалу Жукову, могила солдата у невгасимого вогню. На майданчику виставка військової техніки.
Ансамбль «Прохоровское поле»
12 липня 1943 року при битві під Курськом відбувся найбільший в історії танковий бій, який багато знавці називають вирішальним у Другій світовій війні. Тут з обох сторін билися близько тисячі танків і самохідних знарядь. У Росії відомі два поля, на яких проходили історичні бої такого значення. Прохоровское – третє після Куликівського і Бородіно.
Німці вирішили вдарити всією міццю на південний ділянку Курської дуги. Кращі сили Німеччини, елітні танкові дивізії – «Мертва голова», «Лейбштандарт Адольф Гітлер» і «Рейх» – були кинуті в бій. Танковий кулак з 300 танків прорвав дві лінії оборони і вийшов до третьої у селищі Прохорівка.
Ситуація була критична: стрімкий наступ німецьких військ створило реальну загрозу оточення й знищення армії, яка тримала оборону під Курськом. Результат бою вирішувався навіть не годинами, а хвилинами.
Ціною величезних втрат ворога вдалося призупинити. Наступним кроком було вирішено потужним контрударом розбити танковий клин, який вторгся вглиб наших військ. 5-я танкова армія генерал-лейтенанта Павла Ротмистрова була посилена 2-м танковим корпусом. Всього близько 700 танків і самохідних знарядь.
Меморіальний комплекс під Прохорівкою докладно розповідає про те, як на світанку 12 липня з’єднання бронетехніки пішли на зближення. У німецьких танків були потужні гармати і більш міцна броня, наші перевершували по швидкості і маневреності. Тому стояло завдання – вступити в ближній бій і стріляти в більш вразливу бортову броню. Бойові порядки змішалися, бій переросло в танкові дуелі.
Дивізія «Мертва голова» до вечора, з підтримкою авіації, прорвала третю лінію оборони, але ціною таких втрат, що подальший наступ стало неможливим. 16 липня німці почали відступати, радянські війська переслідували їх.
Оцінка цього бою фахівцями така: завдяки йому провалився німецький план «Цитадель» під Курськом, було знищено значні танкові сили Німеччини, що стало початком розгрому фашистів на Курській дузі. Це був перелом у ході війни.
Музейно-меморіальний комплекс «Перемога» в Южно-Сахалінську
Новий комплекс відкрив свої двері зовсім недавно, в 2017 році. Все тут виконано з урахуванням нових технологій музейної справи. Відвідувачі можуть ознайомитися з експозиціями за допомогою екскурсоводів або самостійно, використовуючи інформаційне сучасне обладнання.
Схід нашої країни, незважаючи на віддаленість від центру, ніколи не стояв осторонь при виникненні воєнних конфліктів. Часто він брав на себе перші удари з океану. В музеї працюють такі виставки, як «Російсько-японська війна 1904-1905 років», «Сахалін і Курильські острови в роки Другої світової війни», «Десант на Шумшу».
Всі знають дати початку і завершення Великої Вітчизняної війни. Але вона адже тільки складова частина загальносвітової трагедії. Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року вторгненням фашистської Німеччини на територію Польщі. У цій війні брали участь 62 держави, розділилися на два ворогуючих табори. Бої точилися в Європі, Азії, Африці, на океанах. Вперше було застосовано ядерну зброю: американські літаки скинули бомби на Хіросіму і Нагасакі. Завершилася війна 2 вересня 1945 року в результаті битви радянських і японських військ, висадки нашого десанту на острів Шумшу. Капітуляція була оформлена, але мирний договір між СРСР і Японією так і не був підписаний. Сьогодні Японія оспорює приналежність чотирьох Курильських островів.
Білоруська «Хатинь»
Пам’ятники і обеліски споруджують не тільки в пам’ять про полеглих воїнів. Меморіальний комплекс «Хатинь» — це місце болю, скорботи і пам’яті про жителів білоруської села, спалених живцем у ході каральної експедиції залякування, розпочатої фашистами.
У березні 1943 року В Хатині зупинилися на ночівлю партизани. Вранці вони вступили в бій з преследовавшими їх німцями і завдали їм істотної шкоди. У відповідь був виданий наказ про знищення села.
Меморіальний комплекс був встановлений в 1969 році на місці загибелі 149 мирних жителів села Хатинь, а також в пам’ять інших білоруських сіл, знищених фашистами.
