Мати Тереза – католицька черниця, засновниця жіночої чернечої конгрегації сестер – місіонерок любові, що займається служінням бідним і хворим людям. У 1979 матір Тереза була удостоєна Нобелівської премії миру.

У 2016 р. католицька церква зарахувала матір Терезу до лику святих. Її ім’я стало прозивним і використовується, коли мова заходить про коком-небудь виді допомоги або прояві любові.

Але давайте розглянемо головні події біографії матері Терези і дізнаємося, ким вона була насправді, та чи так все однозначно в її репутації.

Біографія матері Терези

Мати Тереза (справж. ім’я Агнес Гондже Бояджиу) народилася 26 серпня 1910 року в македонському місті Скоп’є. Вона виховувалася в родині косовських албанців Дранфиле і Миколи Бояджіу. Крім неї в родині Бояджіу народилися дівчинка Агата і хлопчик Лазар.

Батьки матері Терези були ревними католиками, у зв’язку з чим майбутня черниця з ранніх років була знайома зі священними книгами і традиціями католицизму.

Їх сім’я часто ходила в церкву, а також приймала у своєму домі жебраків, яким намагалася допомогти тим або іншим чином.

Дитинство і юність

Коли глава сімейства був убитий в 1919 р., Дранфиле довелося самій виховувати трьох дітей. Мати займалася шиттям одягу, що дозволяло їй повною мірою забезпечувати дочок і сина всім необхідним. Більше того, пізніше вона зважилася прихистити у себе ще 6 сиріт.

У 12-річному віці мати Тереза почала мріяти про богопосвячене життя, а також про переїзд до Індії, де вона б змогла допомагати бідним і хворим людям.

Мати Тереза в молодості

Релігійне життя

У віці 18 років дівчина вирушила в Ірландію, вступивши там в чернечий орден «Ірландські сестри Лорето». У 1931 р. вона прийняла постриг, вибравши ім’я Тереза на честь святої черниці-кармелітки Терези.

Незабаром мати Тереза отримала направлення в Калькутту, де близько 20 років викладала в жіночій католицькій школі. Пізніше вона почала надавати допомогу нужденним людям. У 1948 р. жінка утворила чернечу конгрегацію сестер.

Члени цієї громади безоплатно допомагали малозабезпеченим людям, незалежно від їх національності і кольору шкіри. Також вони засновували дитячі будинки, навчальні заклади та шпиталі для малозабезпечених верств населення. Станом на сьогодні монаше згромадження має близько 400 філій в сотнях країн світу.

У 1973 р. мати Тереза стала першим лауреатом Темплтоновской премії за прогрес в релігії. Через 6 років вона була удостоєна Нобелівської премії миру «За діяльність на допомогу стражденному людині».

У своїх інтерв’ю мати Тереза зізнавалася, що своє служіння людям вона вчиняє завдяки вірі в Бога. Однак згідно з деякими джерелами, черниця неодноразово зазнавала сумніви в істинності своїх релігійних переконань. Більш того, вона сумнівалася в існуванні Бога.

Як було викладено її постулатором, канадським священиком Брайаном Колодейчуком, аж до самої смерті «вона не відчувала присутності Бога взагалі, ні в серці, ні в Причасті».

Критика

На думку авторитетних канадських вчених, лікарням матері Терези перераховувалися мільйони доларів, при цьому пацієнти не отримували гідної медичної допомоги. Черниця повторювала, що хворі люди повинні відчувати такі ж муки, як і Христос під час розп’яття.

У звіті, надрукованому в німецькому виданні «Stern», говорилося, що в 1991 р. лише 7 % пожертвувань, які надійшли на рахунок громади матері Терези, пішли на благодійність.

Коли в 1963 р. у Скоп’є, де народилася мати Тереза, стався землетрус, який забрав тисячі життів, вона не захотіла надавати фінансову допомогу постраждалим.

Під час стихійних лих в Індії, від яких серйозно постраждали сотні тисяч індусів, мати Тереза закликала всіх звертатися Богу, жодного разу при цьому не пожертвувавши ні цента. Фахівці підозрювали її в співпраці з політиками, а також відмиванні грошей, які проходили через її руки.

Відома всьому світу черниця була досить жорстким і в якійсь мірі цинічною людиною, вважаючи, що хворі люди повинні зазнавати страждань. Вона навіть виступала проти застосування знеболюючих препаратів.

У притулках ордена нерідко спостерігалася гнітюча атмосфера. Будівлі були брудними і погано обладнані. Пацієнти недоїдали, а також страждали від нестачі медикаментів. При цьому мати Тереза володіла величезними коштами, яких би вистачило для покриття всіх витрат.

Мати Тереза неодноразово називала свої притулки «Будинками для вмираючих», тоді як сама лікувалася в елітних європейських і американських клініках.

Коли в 90-х роках минулого століття в різних регіонах світу почастішали землетруси, чернечий орден матері Терези практично не брав участь у благодійності.

Наприклад, коли мати Тереза під час вручення їй Нобелівської премії заявила, що допомогла 36 000 жителям Калькутти, ретельна перевірка показала, що допомогу отримало менше 700 осіб.

Одним з найактивніших критиків матері Терези був британський журналіст Крістофер Хітченс. У своїх статтях він викривав дії черниці, викриваючи її в лицемірстві і причетності до корупції. Зокрема, йому належить фраза про те, що мати Тереза була іншому бідності, а не бідних.

Останні роки і смерть

У 1984 р. в ході візиту до папі римському Іоанну Павлу 2 у матері Терези стався інфаркт. Через 5 років стався 2-й інфаркт, після чого їй імплантували кардіостимулятор. У 1991 р. після боротьби з пневмонією вона як і раніше мала проблеми із серцем.

Навесні 1996 р. мати Тереза зламала ключицю, після чого захворіла малярією. У результаті їй довелося прооперувати серце, однак це не дало бажаного ефекту.

Черниця вирішила пройти серйозний курс лікування в елітній каліфорнійській клініці, де було саме нове обладнання, і де працювали кращі американські медики. На початку 1997 р. вона залишила посаду керівника Ордену милосердя, оскільки була дуже слабка.

Мати Тереза померла 5 вересня 1997 року в Калькутті у віці 87 років. За свої заслуги вона була удостоєна багатьох престижних нагород. В пам’ять про неї встановлено чимало пам’ятників та знято кілька документальних і художніх фільмів.

Канонізація

У 2003 році мати Тереза зарахована католицькою церквою до лику блаженних, а 4 вересня 2016 року – канонізована (зарахована до лику святих).

Тепер вона відома як Свята Тереза Калькуттська.

При цьому її діяльність досі критикується біографами й іншими дослідниками у зв’язку з сумнівними політичними зв’язками, неефективним використанням отриманих від пожертвувань коштів і відмовою від використання знеболюючих засобів під час лікування.