Марія Медічі – королева Франції, друга дружина Генріха 4 Бурбона і мати Людовика 13. У період свого розквіту ця видатна жінка чинила вплив на політику майже всіх європейських держав.

Королева стала прародителькою багатьох англійських та іспанських монархів, а її фігура залишила значущий слід в світовій історії. З її біографії виразно випливає, що вона за своє життя пройшла через безліч злетів і падінь.

Отже, перед вами біографія королеви Марії Медічі.

Біографія Марії Медічі

Марія Медичі народилася 26 квітня 1575 р. у Флоренції. Вона була шостою дитиною в сім’ї великого герцога Тоскани Франческо 1 і Іоанни Австрійської. Коли їй виповнилося 2 роки, її мати загинула в результаті нещасного випадку.

Незабаром батько одружився на Б’янці Каппелло, з якої вже довгий час перебував в любовному зв’язку. Ця жінка була надзвичайно хитрою і мала кепським характером. Між Марією і Бьянкою були дуже напружені стосунки.

Дитинство і юність

У 9-річному віці у майбутньої королеви Франції сталося нещастя: померли брат і сестра. Через 3 роки за загадкових обставин помер і батько, в результаті чого Медічі виявилася круглою сиротою.

Багато схилялися до того, що батько Марії Медичі помер не своєю смертю, а в результаті отруєння. Ходили чутки, що нібито саме його друга дружина підсипала йому отруту, проте ніяких достовірних фактів, що підтверджують це, не було.

Марія Медічі в юності

Історія життя Марії Медичі була сповнена всіляких таємниць і загадок. Так, наприклад, у підлітковому віці з нею почали видаватися загадкові явища.

В її кімнату тричі потрапляла блискавка, а палац, в якому вона жила, періодично здригався від сильних землетрусів.

Одного разу, коли Марія Медічі знаходилася в одному з подорожей, вона мало не втопилася в озері, і тільки дивом залишилася жива.

Залишившись в юному віці без батьків, у неї практично не було подруг, крім камеристки Леонори Дорі Галигай.

І хоча вона була старша Марії на 5 років, між ними були теплі дружні стосунки.

В юності Медічі отримала відповідне для королівської особи освіта. Вона цікавилася науками, а також любила грати на лютні та гітарі.

Подорослішавши, юна красуня двічі отримувала пропозиції від високопоставлених осіб. Але оскільки Марія хотіла неодмінно стати королевою, вона мала намір вийти заміж тільки за монарха.

Згідно з деякими джерелами, одна черниця нібито передрекла їй майбутнє великої королеви.

Королева Марія Медічі

З 1572 р. французький монарх Генріх 4 Бурбон був одружений на Маргариті Валуа, яка не могла мати дітей. Слід зауважити, що чоловік практично не приділяв уваги дружині, оскільки був закоханий в Габріель д’естре.

Коли в 1599 р. король захотів зробити пропозицію коханій дівчині, вона раптово померла. Раптова смерть Габріель змусила Генріха звернути увагу на Марію Медічі, яка доводилася родичкою герцога Фердинанда Медічі.

Марія Медічі з маленьким Людовіком 13

Однак тут велику роль відігравали не стільки почуття, скільки вигода. У той час Генріх гостро потребував грошей для ведення війни, а Фердинанд 1 давав у придане Марії Медичі величезне багатство, яке допомогло б Генріху розплатитися з боргами і частково озброїти армію.

В результаті, менш ніж через рік відбулося вінчання по довіреності між Генріхом і Марією. Роль відсутнього нареченого виконав дядько нареченої.

27 вересня 1601 р. Марія Медічі народила сина, майбутнього французького короля Людовика 13. Генріх був дуже радий цій події. Тепер у нього з’явився довгоочікуваний престолонаслідник і продовжувач роду.

Однак Генріх неодноразово зраджував дружині, внаслідок чого у нього народжувалися позашлюбні діти.

Володіючи запальним і владним характером, Марія Медічі часто влаштовувала сцени ревнощів, ніж незабаром набридла чоловікові.

Побачивши, що чоловік втратив до неї інтерес, вона завела собі фаворита. Ним виявився Кончино Кончіні, який був чоловіком однієї з її придворних дам. З цього моменту відносини між Марією і Генріхом охололи ще більше.

Вбивство Генріха 4

В 1610 р. французький король починає збиратися у військовий похід до Німеччини для підтримки протестантів. В цей час Медічі вмовляє його коронувати себе, оскільки вже давно мріє про владу.

Напередодні військової кампанії Генріх заявляє, що якщо він загине на полі брані, регентом Людовика 13 стане королева.

Проте йому так і не судилося відправитися на війну, оскільки на наступний день після коронації подружжя монарх був убитий кинджалом в груди. Замах було здійснено вчителем по імені Равальяк.

Згодом з’ясувалося, що у змові з убивцею було ще кілька людей, але їхні імена залишились невідомими.

У кінцевому рахунку, Равальяк був засуджений до смерті через четвертування, проте натовп ще до завершення страти розірвала його на частини.

Цікавий факт, що деякі підозрювали Марію та її фаворитів у причетності до вбивства Генріха, однак ні довести, ні спростувати ці підозри нікому не вдалося.

У підсумку Марія Медічі стала регентшею при своєму малолітньому синові, отримавши всі важелі влади. Головними союзниками Медічі були клерикальна і іспанська партії.

Варто зауважити, що фаворит Марії, Кончіні, отримав підвищення по службі і став називатися маркізом д’анкра.

Марія Медічі і Людовик 13

Після того, як Людовик 13 подорослішав, його мати, як і раніше керувала Радою і мала величезний вплив при дворі. У 1617 р. молодий монарх віддав наказ убити Кончіні і віддалити від себе матір, заховавши її в місті Балуа.

Після цього дружина Кончіні, Леонора, була звинувачена в занятті магією і засуджена до смертної кари.

Людовик XIII Справедливий

Марії Медичі довелося бігти в Ангулем. Цікаво, що це саме те місто, де свого часу жив і працював вбивця її чоловіка – Равальяк.

Однак незабаром Марії вдалося налагодити стосунки із сином. У 1621 р. Людовик 13 розпорядився про те, щоб вона очолила Раду.

Розташувавши до себе сина, Марія Медичі знову почала прагнути до влади. Для цього вона допомогла своєму однодумцеві і раднику Рішельє отримати кардинальскую шапку, а пізніше зробила його першим міністром Франції.

Незабаром стало ясно, що Рішельє не менше Марії Медичі бажає отримати якомога більше влади.

Кардинал Рішельє

У кінцевому рахунку, хитрий і далекоглядний кардинал поступово усунув свою благодійницю від державних справ, забувши про все, що вона зробила для нього.

Визнавши поразку, Марія Медічі була змушена бігти в Брюссель, де вона неодноразово змінювала своє житло із-за переслідувань з боку Рішельє.

Особисте життя

Будучи в шлюбі з французьким королем Генріхом 4, Марія Медічі народила 6 дітей, один з яких помер у ранньому віці.

Первісток Людовик став згодом королем Людовіком 13, а дочки Ізабелла, Крістіна Марія і Генрієтта Марія були видані за європейських монархів. Другий син Марії Медичі, Гастон, став герцогом Орлеанським і Анжуйським.

Марія Медічі з чоловіком Генріхом 4 і дітьми

У вільний час Марія Медічі любила розважатися. Їй подобалося стріляти по воронам і лялькові вистави. Оскільки королева любила тварин у неї був власний зоопарк.

Крім цього Марія захоплювалася грою в карти і витрачала шалені гроші на придбання ювелірних виробів.

Коли вона займалася прикрасою Люксембурзького палацу Медічі замовила знаменитому Рубенсу (одного з основоположників мистецтва бароко) написати більше 20 великих картин.

Цікавий факт, що коли в 1631 р. їй довелося рятуватися втечею від переслідувань кардинала Рішельє, всі її коштовності залишилися у Франції.

Смерть

Марія Медічі померла 3 липня 1642 р. у будинку художника Рубенса в Кельні, у віці 67 років. Її останні роки проходили в повній самоті і майже в бідності.

При цьому варто зауважити, що Рубенс не забув те, як добре до нього ставилася корольова у свої кращі роки, тому він з любов’ю прийняв її в своєму будинку і намагався забезпечувати її всім необхідним.

Після смерті тіло Марії Медичі було вивезено з Кельна і з усіма почестями поховано в усипальниці Сен-Дені.

Цікавий факт, що через півроку після цього помер і заклятий ворог королеви – кардинал Рішельє, а ще через рік, у 41-річному віці помер син Марії Медичі – король Людовик 13.