Максим Аверін – російський актор театру і кіно, режисер, співак і телеведучий. Є одним з найбільш затребуваних артистів російської естради. У 2014 р. він був удостоєний звання заслуженого артиста РФ.
Прямо зараз ви можете дізнатися історію біографії Максима Аверіна і найцікавіші факти з його життя.
Отже, перед вами коротка біографія Аверіна.
Біографія Аверіна
Максим Вікторович Аверін народився 26 листопада 1975 року в Москві. Його батько був художником-декоратором на «Мосфільмі», а мати працювала кравчинею.
Інакше кажучи, сім’я Авериных була звичайнісінькою радянської сім’єю, нічим не відрізняється від загальної маси громадян.
Дитинство і юність
Коли Максиму Аверіну ледве виповнилося 6 років, він вперше з’явився на телеекрані в епізодичній ролі. Через 3 роки він дебютував на театральній сцені, зігравши одну з провідних ролей у постановці «Бранденбурзькі ворота».
Коли Аверіну було 16 років, його батьки вирішили розлучитися. Підліток не міг повірити, що батько і мати більше ніколи не будуть разом. За словами Максима, ця подія стала одним із самих важких у його біографії.
Максим Аверін в дитинстві
Варто зауважити, що під час навчання у школі хлопець анітрохи не сумнівався, що в майбутньому стане актором. Він не засмучувався, коли отримував низькі оцінки з математики, оскільки говорив, що цей предмет не стане в нагоді йому в театральному училищі.
Після отримання атестата Максим Аверін спробував вступити до ВДІКУ. Під час здачі іспиту члени приймальної комісії попросили абітурієнта показати їм зуби, на що той відповів: «Я – не кінь».
Не варто дивуватися, що після вимовленої фрази біографія Аверіна могла б піти зовсім іншим сценарієм, адже він вже не мав жодних шансів стати студентом інституту.
Однак Аверін вступив в Щукінське училище, хоч і з другої спроби. Під час навчання в нього були прекрасні відносини, як з однокурсниками, так і з викладачами.
У 1997 р. актор Аверін закінчив училище і почав думати про подальшу кар’єру.
Театр і кіно
Після отримання диплома, на запрошення Костянтина Райкіна Максим Аверін почав працювати в театрі «Сатирикон».
Спочатку йому довіряли другорядні ролі, і лише після 3-х років він став грати головних героїв. За цей час він з’являвся в спектаклях «Гамлет» і «Лев узимку».
У 2002 р. Аверін зіграв Бранко в постановці «Макбет». Йому вдалося чудово передати образ свого персонажа і майстерно впоратися зі складною роллю.
Незабаром він опинився в числі кращих акторів «Сатирикону».
Після цього Максим з’явився у виставі «Річард 3», де знову здивував критиків і глядачів своєю чудовою грою. Деякі називали його одним з найвидатніших акторів сучасності.
Першою значимою кінокартиною у творчій біографії Аверіна стала комедія «Любов зла», в якій він зіграв Корабельникова. Після цього він знявся в декількох фільмах, граючи різних забавних персонажів.
У 2003 р. Максиму довірили серйозну роль в мелодрамі «Магнітні бурі». Він знову показав професійну акторську гру, за яку удостоївся престижної премії «Тріумф».
Після цього Він знявся у міні-серіалі «Карусель», перевтілившись в образ хірурга. Потім він зіграв одну з провідних ролей у драмі «Місто без сонця».
З кожним днем Максим ставав все більш популярним, у зв’язку з чим він постійно отримував запрошення від відомих режисерів. Артист зіграв головні ролі в таких картинах, як «Запасний інстинкт», «Кохання Аврори», «Люблю тебе до смерті», «Варварины весілля» та ін
Окреме місце у творчій біографії Аверіна слід приділити серіалу «Глухар», який приніс йому неймовірну популярність і всенародну любов.
У цієї багатосерійної стрічки головному герою доводилося розкривати складні злочини і знаходити виходи з непростих ситуацій. Образ Глухарьова став свого роду візитною карткою актора.
Після цього Максиму Аверіну дісталися зоряні ролі в телесеріалах «Втікачі» і «Скліфосовський». Останній серіал приніс йому ще більше зростання популярності.
Аверіну вдалося чудово зіграти доктора-ловеласа, що володіє чарівністю і тонким почуттям гумору. Цікавий факт, що в 2014 р. телесеріал був номінований на премію «Золотий орел».
Паралельно зі зйомками в кінематографі, Аверін брав участь у різних телепроектах. Він читав вірші, виконував пісні з зірками естради та був ведучим різних програм.
У 2013 р. Максим Аверін випустив сольний альбом під назвою «три Крапки», в якому представив авторські пісні. Незабаром у нього з’явилася армія шанувальників, які бачили в ньому не тільки актора, але і талановитого співака.
Особисте життя Аверіна
Особисте життя Максима Аверіна – це ланцюг нескінченних пригод. За свою біографію у Аверіна було безліч романів з різними жінками.
Він завжди користувався інтересом у слабкої статі, оскільки володів природним шармом і фізичною красою. Його неодноразово одружили на актрис Вікторії Тарасової, Марії Куликової і Ганні Ардів, проте ні з однією з цих дівчат він не одружився.
Максим Аверін і Анна Ардова
Не так давно Аверін зізнався журналістам, що у нього з’явилася друга половина, але розповідати про неї артист навідріз відмовився.
За одними джерелами кохану Аверіна звуть Тетяна. Можливо, вже в недалекому майбутньому ми дізнаємося більше подробиць про його обраниці.
Цікаво, що з недавнього часу Максим є вегетаріанцем. Він називає м’ясо важким продуктом, в той час як будь-який артист потребує «легкості і енергійності».
Максим Аверін сьогодні
У 2018 р. після довгої перерви Він знову повернувся на театральну сцену. Він зіграв злочинця у виставі «Опера жебраків», якого любов змушує встати на шлях виправлення. Ця постановка виявилася в числі кращих на фестивалі «Балтійський дім».
У цьому ж році на телеекрани вийшов 6-й сезон серіалу «Скліфосовський». Картина мала настільки великий успіх, що в 2019 р. має відбутися прем’єра 7-го сезону.
Максим Аверін продовжує читати вірші російських поетів і виконувати музичні композиції. Він із задоволенням співає романси та пісні радянської епохи.
Також йому вдалося чудово виконати знамениту пісню Володимира Висоцького «07» і хіт Михайла Боярського «Ланфрен Ланфра».
Оскільки Максим Аверін продовжує зніматися в кіно, а також з’являтися в різних програмах в якості гостя і ведучого, шанувальники ще не раз побачать його на телеекранах.
Всі кращі фото Аверіна дивіться тут.