Літературні прийоми, про які ми вам розповімо, допомагають зробити будь-який текст цікавим для читача. Протягом всієї історії синтаксичними прийомами користувалися поети, письменники, філософи та інші діячі мистецтва.

Сьогодні вони як і раніше не втрачають своєї популярності і активно використовуються представниками різних професій. Різні літературні прийоми допомагають людині якнайкраще відчути зміст тексту. Особливо їх потребують письменники, копірайтери і маркетологи.

Якісний, змістовний і водночас цікавий текст є запорукою успіху. У даній статті ми розглянемо найбільш поширені літературні прийоми, такі собі «мовні лайфхаки», які ви зможете використовувати не тільки на папері, але і в усному мовленні.

Кожен з них буде супроводжуватися кількома прикладами, які допомагають краще засвоїти матеріал.

Отже, перед вами обрані літературні прийоми, що існують в українській мові.

Афоризм

Афоризм – це об’ємна і закінчена думка автора, що містить у собі глибокий зміст, виражений в короткій і яскравій формі. Часто афоризми мають несподівану кінцеву розв’язку.

• Хто наляканий – наполовину побитий. (А. Суворов)
• Самий хороший спосіб зіпсувати відносини – це почати з’ясовувати їх. (Уінстон Черчілль)
• Можна бути скромним, не будучи мудрим, але не можна бути мудрим, не будучи скромним.

Іронія

Іронія – сатиричний прийом у літературі, в якому справжній сенс ставиться на противагу явного змісту. Таким чином, коли в розмовах людей присутня іронія, предмет розмови може не бути таким, яким здається на перший погляд.

• Фраза, адресована ледачому людині: «Та я бачу, ти сьогодні працюєш не покладаючи рук».
• Фраза, сказана людям, що замислюють щось погане проти кого-небудь: «Проти кого дружите?».
• Питання людині, одягнений у халат: «Ти зібрався на тренування?».

Епітет

Епітет – означення при слові, що впливає на його виразність і красу вимови. Цей літературний прийом допомагає надати виразу або фразу більш яскравий відтінок.

• Золотий вік.
• Сумна зірка.
• Білосніжна скатертина.
• Чудовий чоловік.

Метафора

Метафора – це вираз чи слово, в основу якого покладено порівняння одного предмета з іншим на підставі їх спільних рис, але використовується в переносному значенні.

• Черв’як сумніву.
• Книжковий голод не проходить.
• Взяти себе в руки.

Порівняння

Порівняння – це образне вираження, що зв’язує між собою різні об’єкти чи явища за допомогою яких-небудь спільних рис.

• Хмара, наче величезна чорна птиця, закрила собою півнеба.
• З висоти було видно все місто, з вигляду схожий на великий мурашник.
• Жоден м’яз на його обличчі не здригнувся, ніби він був висічений з каменю.

Алюзія

Алюзія – літературний прийом, що містить у собі вказівку або натяк на інший факт: політичний, міфологічний, історичний і т. д.

• «Я умиваю руки» (слова Понтія Пілата, в момент вироку Христа).
• «Операція И» (рядок з радянської комедії).
• «Ми всі вчилися потроху, чому-небудь і як-небудь» (фраза з «Євгенія Онєгіна» Пушкіна).

Повтор

Повтор – це слово або фраза, повторювана в одному реченні більше одного разу, що надає додаткову смислову та емоційну забарвлення.

• Бідна, бідна собачка!
• Жах, який жах стався сьогодні!
• Як же бути, як же тепер нам бути?!

Уособлення

Уособлення – це такий літературний прийом, при якому неживі предмети наділяються властивостями, які притаманні живим.

• Небо плаче.
• Мовчить вода дзеркальна.
• Ліс насторожено завмер.

Паралельні конструкції

Паралельні конструкції – це об’ємні пропозиції, що дозволяють читачеві побачити асоціативний зв’язок між двома або трьома об’єктами.

• «Ні в казці сказати, ні пером описати».
• «Розмовляючи з автором статті, Петров усвідомив, що був неправий».
• «Дивлюся на майбутність з острахом, дивлюся на минуле з тугою» (Лермонтов М.).

Каламбур

Каламбур – літературний прийом, в якому в одному контексті застосовуються різні значення одного і того ж слова (фраз, словосполучень), схожих за звучанням.

• «Танці – це тертя двох статей про третій».
• «Молода вже була не молода».
• «Штірліц вистрілив наосліп (сліпу). Сліпа впала».

Контамінація

Контамінація – це поява одного нового слова за допомогою об’єднання двох інших. Іноді такі з’єднання можуть виглядати безглуздо.

• Трагікомедія – трагедія і комедія.
• Болбой – хлопчику, який подавав м’ячі під час футбольного матчу (Boll — м’яч і Boy — хлопчик).
• Белток – білок і жовток.

Обтічні вираження

Обтічні фрази –літературний прийом вживається в тому випадку, коли людина намагається завуалювати свою думку, уникаючи конкретики і фактів.

• Скоро на всій планеті настане мир.
• Можливі втрати.
• Деякі похибки.

Градації

Градації – поетапний перехід однорідних слів, що мають тенденцію до зростання або зниження.

• «Сніг заворушився, ожив, тече і тече».
• «Більшість носило вусики, вуса і навіть усища» (А. Купрін).
• «Не шкодую, не зову, не плачу» (С. Єсенін).

Антитеза

Антитеза – літературний прийом заснований на різкому протиставленні фраз, понять або образів, пов’язаних між собою загальним смисловим значенням.

• «Я дурна, а ти розумна; живий, а я остолбенелая…» (М. Цвєтаєва).
• «Мені сумно тому, що весело тобі» (Лермонтов М.).
• «Бідність вчить, а щастя псує».

Оксюморон

Оксюморон – літературний прийом, при якому відбувається поєднання слів з протилежним значенням.

• Суха вода.
• Багатий бідняк.
• Живий труп.

Ми розглянули лише найбільш поширені літературні прийоми, однак існує і чимало інших: інверсія, эллипсис, епіфора, гіпербола, литота, перифраз, метонімія і т. д.

Як вже говорилося раніше, подібні синтактические прийоми можна ефективно використовувати не тільки в писемній, а і в усній мові.

Чим більше літературних оборотів ви освоїте, тим краще зможете додавати тексту яскравості і обсягу. Проте слід не забувати, що у всьому потрібно знати міру. Зловживання літературними прийомами може мати зворотний ефект.

Щоб стати хорошим письменником або оратором, намагайтеся якомога більше читати хорошої літератури. Звертайте увагу на те, яким чином автори різних творів використовують ті чи інші літературні прийоми. Це допоможе зрозуміти, як досягти змістовного і цікавого тексту.