Лептоспіроз – інфекційне захворювання, що зустрічається у всіх ссавців. У собак це захворювання особливо схильні представники порід з пухкої (сирої) конституцією – шарпей, англійський мастиф, мастино-неаполітано, бладхаунд, боксер, бассет-хаунд. Якщо собака захворіла на лептоспіроз, то в небезпеці знаходиться і її господар.
Збудник та причини захворювання
Патологію у собак викликають факультативні анаеробні мікроби – лептоспіри. Величезна кількість штамів цих мікроорганізмів умовно поділяють на 2 класи:
- сапрофіти, що живуть в навколишньому середовищі (ґрунті, водоймах):
- патогенні, що паразитують всередині ссавців.
Саме другий тип (Leptospira interrogans) мікроорганізмів і викликає лептоспіроз у собак. Збудник вкрай чутливий до умов зовнішнього середовища, гине під дією УФ-випромінювання, високої температури, при обробці дезінфікуючими засобами, зміщення рН середовища в кислий бік. Проте в застійній воді, в болотистій і сирої грунті лептоспіри можуть довгий час знаходитися в життєздатному стані, що грає важливу роль у зараженні тварин. Дана патологія має 2 форми:
- хвороба Вейля-Васильєва – жовтяничний лептоспіроз;
- безжовтяний вид або «водна лихоманка».
Останньою формою лептоспірозу собака може заразитися через ушкоджень шкірного покриву та слизових (ранки, подряпини). Через вхідні ворота інфекції – пошкодження на епідермісі, патогенний мікроорганізм проникає в русло лімфотоку, потім в системний кровотік, разносящий його органам, провокуючи загальне ураження організму тварини. Лептоспіри вражають нирки, печінку, кровоносну систему.
Безжовтяничну форму лептоспірозу протікає легше. Ураження систем організму при захворюванні Вейля-Васильєва може призвести до загибелі собаки. Патогенні спірохети проникають в організм собаки аліментарним (фекально-оральним), водним і контактним шляхом.
