Лептоспіроз – інфекційне захворювання, що зустрічається у всіх ссавців. У собак це захворювання особливо схильні представники порід з пухкої (сирої) конституцією – шарпей, англійський мастиф, мастино-неаполітано, бладхаунд, боксер, бассет-хаунд. Якщо собака захворіла на лептоспіроз, то в небезпеці знаходиться і її господар.

Збудник та причини захворювання

Патологію у собак викликають факультативні анаеробні мікроби – лептоспіри. Величезна кількість штамів цих мікроорганізмів умовно поділяють на 2 класи:

• сапрофіти, що живуть в навколишньому середовищі (ґрунті, водоймах):
• патогенні, що паразитують всередині ссавців.

Саме другий тип (Leptospira interrogans) мікроорганізмів і викликає лептоспіроз у собак. Збудник вкрай чутливий до умов зовнішнього середовища, гине під дією УФ-випромінювання, високої температури, при обробці дезінфікуючими засобами, зміщення рН середовища в кислий бік. Проте в застійній воді, в болотистій і сирої грунті лептоспіри можуть довгий час знаходитися в життєздатному стані, що грає важливу роль у зараженні тварин. Дана патологія має 2 форми:

• хвороба Вейля-Васильєва – жовтяничний лептоспіроз;
• безжовтяний вид або «водна лихоманка».

Останньою формою лептоспірозу собака може заразитися через ушкоджень шкірного покриву та слизових (ранки, подряпини). Через вхідні ворота інфекції – пошкодження на епідермісі, патогенний мікроорганізм проникає в русло лімфотоку, потім в системний кровотік, разносящий його органам, провокуючи загальне ураження організму тварини. Лептоспіри вражають нирки, печінку, кровоносну систему.

Безжовтяничну форму лептоспірозу протікає легше. Ураження систем організму при захворюванні Вейля-Васильєва може призвести до загибелі собаки. Патогенні спірохети проникають в організм собаки аліментарним (фекально-оральним), водним і контактним шляхом.

Симптоми і ознаки захворювання

Лептоспіроз характеризується гострим початком, хвилеподібним перебігом, лихоманкою, геморагії (крововиливи у тканини), жовтяницею, інтоксикацією, прогресуючою нирковою недостатністю та ознаками асептичного менінгіту (запалення оболонок головного мозку).

Інкубаційний період – від початку впровадження інфекційного агента до появи перших симптомів, як правило, займає 7-10 днів. Особливості життєдіяльності лептоспір впливають на прояв симптомів. Наростання симптоматики відповідає паразитування в органі, стихання симптомів – виходу збудника в кров’яне русло. Симптомами гострого перебігу захворювання у собаки є:

• раптове підвищення температурних показників, лихоманка;
• зниження апетиту, аж до повної відмови від їжі;
• спрага;
• темна сеча з домішками крові;
• відзначаються труднощі з сечовипусканням;
• гнильний запах з пащі;
• діарея зі слідами крові в калових масах.

Прогресування захворювання характеризується ознаками тяжкого ураження печінки та інтоксикацією:

• температура знижується до нормальних значень;
• на слизовій ротової порожнини з’являються геморагії (крововиливи) та виразки;
• ознаки крововиливів та виразок у кишечнику (кривавий пронос), печінки (пожовтіння склер очей, слизової пасти), нирках (кров в сечі);
• при пальпації живота відзначається болючість, особливо в області печінки;
• болючість при перкусії (простукування) в області нирок.

У молодих собак та цуценят тижневого віку і до 2 років лептоспіроз може протікати блискавично. Усі фази розвитку патології проходять протягом 2 годин, максимально – 2 доби. Часто господар собаки просто не встигає вжити заходів, і тварина гине.

В підгострій фазі перебігу захворювання симптоми стають менш вираженими, зазначається хвилеподібність їх проявів. Хронічна форма захворювання досить рідко зустрічається. Симптоми хронічного лептоспірозу у собак проявляються у вигляді:

• анемії – слизові оболонки стають блідими, собака млява, апатична;
• на шкірі з’являється висип і виразки;
• тварина линяє, можуть утворюватися лисини, шерсть стає сухою, втрачає блиск;
• при промацуванні помітно збільшення лімфатичних вузлів в області шиї і в паху.

Якщо на лептоспіроз захворіло щенная сука, то, як правило, відбувається мимовільний викидень або народжується ослаблене, нежиттєздатне потомство. Діагноз захворювання може поставити тільки ветеринар. Досвідчений фахівець вже при візуальному огляді здатний діагностувати патологію, але щоб її підтвердити, необхідно провести ряд досліджень.

Буде цікаво:

• симптоми асциту у собак;
• лікування лишаю у собак;
• кошти від собачих глистів.

Методи діагностики лептоспірозу у собак

Лептоспіри видно під мікроскопом в біологічних рідинах – сироватці крові і сечі, тому головним діагностичним методом є дослідження крові та сечі:

• визначення наявності мікроорганізмів в рідинах;
• дослідження методом ПЛР на наявність антигенів і антитіл;
• серологічні дослідження;
• визначення рівня білірубіну, білка в сечі і т. д.

Для визначення ступеня ураження паренхіматозних органів може знадобитися проведення УЗД. Проводяться аналізи для диференціації лептоспірозу від патологій зі схожими симптомами – інфекційного гепатиту, чуми м’ясоїдних, трихомоніазу, лістеріозу та ін. Після уточнення діагнозу, лікування підбирається, що залежить від стадії і гостроти перебігу патології.

Терапія захворювання у собак

Лікування лептоспірозу відбувається комплексно:

• Безпосередній вплив на збудника: антивірусна терапія з призначенням антибіотиків та противірусних препаратів. Рекомендується введення спеціальної сироватки із знищеними кип’ятінням лептоспирами.
• Симптоматична терапія заснована на лікуванні патологічних змін у серцево-судинній системі (вітаміни С, В, препарати Рутин, Кардіамін, Рибоксин). Проводиться терапія ниркової і печінкової недостатності (Карсил, Галстена). Призначаються препарати для дезінтоксикації організму, антигистаминотерапия. Відновлюють водно-сольовий баланс введенням фізрозчину.
• Підтримуюча терапія полягає у введенні вітамінно-мінеральних комплексів і прийом відварів трав з жовчогінним ефектом.

Тварина, переболевшее лептоспіроз, до кінця життя повинно дотримуватися сувору дієту. Лікування лептоспірозу – тривалий і не завжди ефективне. За статистикою від інфекції гине до 50% хворих собак. Тому, щоб запобігти захворювання, слід дотримуватися заходів профілактики.

Читайте також: як роблять УЗД собаці.

Профілактика патології

Основним методом попередження лептоспірозу є своєчасна вакцинація тварини. Цуценятам віком 2-4 місяці роблять укол вакцини двічі за цей період. Дорослих тварин необхідно прищеплювати 1 раз в рік. Пік інфікування припадає на теплі періоди року, тому краще проводити імунізацію превентивно – в зимовий час.

Якщо господар уважно і дбайливо ставиться до свого улюбленця, то ризик зараження лептоспірозом мінімальний, а протягом патології – більш легке, з хорошим прогнозом.