«Нумерація світів» з’явилася в середині 20-го століття, коли виникла загроза початку третьої світової війни, що призвело до формування двох таборів — капіталістичного і соціалістичного. Країни третього світу, список яких практично не змінюється, тепер прийнято вважати, що розвиваються державами, а адже спочатку під цим терміном позначалося щось інше.
Класифікація держав
Для повного розуміння питання, слід розібратися з деякими особливостями геополітичного устрою світу.
Всі існуючі на планеті Земля держави до недавнього часу поділялися на три групи:
- «Золотий мільярд» — капіталістичні країни з розвиненою економікою, високим рівнем життя, потужною армією та іншими ознаками цивілізованої держави.
- Колишні країни соцтабору. В першу чергу це Росія і всі інші держави і республіки, які хотіли побудувати комунізм через соціалізм.
- Країни з невисоким рівнем життя, «худим» бюджетом, не дуже гарною соціальною сферою тощо, але є по своїй суті самостійними господарюючими суб’єктами з усіма державними атрибутами.
«Четвертий світ»
Примітно, що тепер все частіше з вуст політологів, соціологів і вчених можна почути термін «країни четвертого світу».
До них прийнято відносити найбідніші держави, що не мають нічого, крім суверенітету, столиці і кордонів. Населення настільки бідна, що не має не те щоб стільникових телефонів, але і простих речей, життєво необхідних кожній людині.
Постійний дефіцит продуктів, медикаментів, одягу, води – це саме те, що характеризує «четвертий світ», до якого сміливо можна віднести Афганістан та деякі африканські держави та республіки (Зімбабве, Конго, Чад тощо).
«Третій світ»: з чого все почалося
У 1952 році французький учений Альфред Сові написав статтю, де він апелював малозрозумілим тоді терміном «держави третього світу».
Це цікаво! Так Сові називав країни, не вхідні ні в НАТО, ні відносяться до організації Варшавського договору і займали нейтральну позицію.
Як кажуть у народі, «ні за червоних, ні білих». Два протиборчі табори постійно намагалися переманити нейтралитетов на свою сторону, для чого використовувалися різні інструменти, наприклад, братська допомога та пожертви для голодуючих дітей Африки.
У 70-х рр. минулого століття була зроблена спроба зробити з третього світу самостійну міжнародно-політичну силу, але вона не увінчалася особливим успіхом, що можна пояснити різними причинами, серед яких розрізненість і різниця менталітетів. Що таке країни третього світу зараз?
Згідно з термінологією ООН, це держави, що розвиваються, які можна розділити на три групи за територіальним і одночасно економічною ознакою:
- Країни Латинської Америки. У кожній з них чимало проблем, але на сьогоднішній день Бразилія, Венесуела, Мексика зуміли домогтися непоганих результатів.
- Азіатські держави. Відносяться до розряду середньорозвинених, хоча з цим можна і посперечатися, враховуючи останні досягнення Піднебесної.
- Африканські країни. Слаборозвинені в економічному відношенні, але зате у них немає ніяких проблем з демографією, що серйозно погіршує ситуацію.
Ознаки країн третього світу
У всіх країн незалежно від географічного положення та індивідуальних особливостей життєвого укладу є щось спільне. Колоніальний період – це саме те, що посприяло формуванню загальних ознак.
Після отримання незалежності почався масовий перехід від ручної праці до тотальної індустріалізації, в результаті чого одні галузі пішли далеко вперед, а інші залишилися далеко позаду. Економічний розвиток сталося, але з грубим порушенням послідовності фаз.
Тому й донині сучасні технології мирно сусідять з важкою фізичною працею, і приклад тому – Королівство Таїланд.
Важливо! Країни третього світу для інвесторів не кращий варіант, тому що всього один недоречно стався військовий переворот може поставити під загрозу успіх всього заходу.
Політична нестабільність заважає розвитку, тому державам доводиться самостійно шукати кошти, щоб взяти на себе функцію інвестора. Це непросто зробити, оскільки на мізерному бюджеті висить вся соціальна сфера.
Непостійні ознаки:
- На території зосереджені поклади корисних копалин, але немає можливості для їх ефективної видобутку.
- Недостатньо розвинений науковий потенціал.
- Безробіття.
- Структура суспільства, не змінюється протягом століть (соціальні групи, сформовані за низкою критеріїв, наприклад, земляцтво або спорідненість).
- Відсутність середнього класу. Людина або багатій, або бідняк, хоча не можна сказати, що проміжної ланки немає зовсім. Воно є, але виражено слабо.
- Рівні смертності й народжуваності досить високі.
- Повне або часткове відсутність медичного обслуговування.
- Податкова і банківська система розвинені слабо, а управлінська відчуває постійний кадровий голод, що пояснюється нестачею кваліфікованих фахівців у всіх сферах.
- Невиразне законодавство.
- Погані соціально-побутові умови для життя.
- Низький рівень освіти.
- Громадянські війни, народні хвилювання, диктаторські режими, військові конфлікти.
Список держав третього світу
За версією Світового банку
Оновлення класифікації відбувається щороку першого липня. Світовий банк для цього використовує такий макроекономічний параметр, як рівень валового національного доходу на душу населення.
Це дозволяє визначити не тільки відповідність умов кредитування, але й належність конкретного суб’єкта. Що таке країни третього світу, на думку банкірів?
Держави з низьким і середнім рівнем доходів, що припадають на душу населення. Примітно, що цей перелік нестандартний і може змінюватися залежно від економічної ситуації.
Наприклад, у 2012 році Російська Федерація входила в групу «доходи вище середнього рівня», а через рік – у групу «високий рівень доходів». Світовий банк зараховує Росію до розвиненим державам.
За версією МВФ
Які країни належать до третього світу за версією МВФ? Міжнародний валютний фонд поділяє всі держави на дві групи: промислово-розвинені (індустріальні) і країни, що розвиваються, з ринком, що формується.
Варто обмовитися, що дана кваліфікація застосовна тільки до державам-членам МВФ, а оскільки Куба, Китай, Афганістан, Ліберія, Сомалі, Сербія, Боснія і Герцеговина такими не є, то їх економічні показники до уваги не приймаються.
Поряд з групами існують і підгрупи, що формуються з урахуванням аналітичних, фінансових, географічних факторів.
На думку аналітиків, всі країни-учасниці СНД, що розвиваються, але вони не мають нічого спільного з Ближнім Сходом і Африкою, що знаходяться в інших підгрупах.
За версією ООН
Класифікація будується з урахуванням базових економічних показників, і в список «третьосортних» держав Росія не входить. Для зручності всі країни третього світу, перш за все, класифікуються за географічним положенням, наприклад, Північна Африка (Алжир, Єгипет, Лівія, Марокко, Туніс).
Що стосується країн-«європейців» і «азіатів», то тут не все так просто. Наприклад, Монголія, Індія, Пакистан і більшість їхніх сусідів однозначно входять в систему, яку прийнято називати «третім світом».
Але куди віднести Узбекистан, Казахстан, Азербайджан і ще цілий ряд колишніх радянських республік, стовідсотково не відносяться до цієї категорії, тому що колись вони входили в організацію Варшавського договору, так само як і Польща, Угорщина, Болгарія та ін., незрозуміло.
У колишніх країнах соцтабору збереглися явні риси «другого світу», які поступово зникають. Навіть Вікіпедія, будучи досить авторитетним інтернет-виданням, плутається в свідченнях і не може дати зрозумілої відповіді. Ускладнює ситуацію і те, що деякі держави займають проміжне положення. І яскравий приклад – Китай, який зараз живе на межі третього і другого світу.
Корисне відео
Підіб’ємо підсумки
Всі класифікації умовні, але це не означає, що США чи країни-учасниці ЄС можна ідентифікувати, як держави третього світу, тому що їм не притаманні «третьосортні» ознаки. У багатьох людей склалося враження, що ярлики «третього світу» до багатьом державам приклеєні навічно, і цей список навряд чи зазнає серйозні зміни найближчим часом.
