На протязі початку твору описується життя в селі. Один із жителів – Макар. Він дуже любив маскаради, театральні сцени, в загальному, був веселуном. Неодноразово Чумовой, вирішив, що він відповідає за мирне життя в селі, лаяв Макара за таку самодіяльність і самовілля Макару не сподобалося таке ставлення, і він вирішує відправитися в Москву. Він їхав не як всі звичайні люди, а під вагоном, тримаючись за зчіпний пристрій.

Чимало пригод сталося з нашим героєм, поки той добирався до Москви. Його дивувало кількість сміття, неадекватна реакція на те, що відбувається людей. Прибувши до Москви, він поспілкувався з начальником. Намагаючись довести, що те, що начальник робить досить безглуздо, почув лише негативну реакцію.

Коли він підійшов до головного інженера, підказати, як правильно слід класти бетон, він також не побачив позитивної відповіді. Робочі сплавили бідолаху до начальника, сподіваючись на те, що героєві хоча б там пояснять, що до чого. Не дочекавшись відповіді, Макар в нічліжці знайомиться з якимось мужиком. Вони зрозуміли, що їхні ідеї мають місце бути і багато в чому збігаються і можна ще виправити хоч щось. Пообідавши, вони пішли до Чумовому давати поради. Їх настанови були до жаху прості, а в підсумку в канцелярії так і залишився один Чумовой.

Цей твір описує про героя, який хотів йти проти системи, він хотів бути потрібним людству, а в підсумку він і сам перетворився у звичайного службовця. Автор говорить про те, що всім керує якась зовнішня сила, а люди свого роду мимовільні свідки які, здійснюють свої щоденні справи, не беручи до уваги той факт, що їхнє щастя і майбутнє виключно в їх руках.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника