Події поеми, присвячені 1919 році, розгортаються на просторах Уралу. Центральний персонаж твору Єсеніна – це Номах, що представляє собою бандита. По суті своїй він бунтар, романтик, який не бажає приймати що кояться несправедливість в країні. Головний герой всім серцем ненавидить всіх тих, «хто жиріє на Марксі». У свої роки Номах і був причетний до революційних дій, визнавав, що така стихія здатна змінити світ на краще, однак згодом селянська мрія виявилася просто-напросто зруйнованої. Тут і простежується зв’язок думок персонажа з автором, бо Єсеніну не чужі були переживання під час революції. Сергій Олександрович і сам готовий був покласти надії, яка обіцяла революція. Але все це обман, як зрозумів не тільки поет, але й головний герой поеми.
У творі Номаху антиподом є комісар Світанків. Але варто відзначити певну схожість героїв. Номах – людина, впевнена в правильності своїх дій, робить все до переможного кінця, не звертаючи уваги на житті людей, їх стан. Він готовий піти на вбивство, і на грабіж. Вважається аморальним і Світанків, що сам займався аморальними вчинками. Розвиток біржі, заснованої на грабіж, лицемірстві. З чим зіткнувся Світанків, тому й не дивується він, чому чекісти не можуть бути краще Номаха, за яким вони женуться.
По уральської лінії рухаються поїзди, на які головний герой Номах влаштовує набіги. Однак на варті стоїть Замарашкин, з яким проводить бесіду комісар Чекістів. Поки ведеться захоплюючий діалог про те, якою є Росія, яка не задовольняє умовам життя, країна, Номах береться за справу. Як тільки Замарашкин на посаді залишається на самоті, той намагається всіма силами втягнути героя у власну банду. Але по очах Замарашкина стає зрозуміло, що не здатний на таке діло персонаж. Номаху не залишається іншої можливості, як зв’язати зустрівся супутника і вкрасти у нього ліхтар для здійснення місії. З його допомогою головний герої і зупиняє поїзд.
Після грабежу Номаха, Світанків береться за його пошуки. У місці, де п’ють люди, які були раніше білогвардійцями, де бандити використовують для куріння опій, виявляє головного героя китаєць-сищик. Але тому вдається сховатися за портретом Петра Великого. Номах здобуває тріумф.
Що дивно, Сергій Єсенін показав, що Росія наповнена різними людьми: і безликими Чаринами, і китайцями-детективами, і лютими Рассветовами, і стихійними Номахами. Однак країні потрібні лише ті, хто сповнений стихійною силою, а це тільки Номах!
Можете використовувати цей текст для читацького щоденника
