Події роману відбуваються в 60-ті роки дев’ятнадцятого століття, час зростання революційних настроїв у середовищі інтелігенції і студентської молоді, зародження таємних гуртків і товариств, які поставили за мету організацію в Росії селянської революції.

Дія починається в Петербурзі. Головний герой роману Олексій Нежданов – член одного з таких товариств. Його колеги Машурина і Остроумов стурбовані виконанням розпоряджень таємного керівництва і пов’язаними з ними фінансовими проблемами. Олексій, явно тяготящийся своїм становищем, з полегшенням приймає пропозицію сановника Сипягина і їде в якості вчителя його сина З-шу губернію.

У маєтку Сипягина герої роману утворюють два протилежних за переконаннями табору. З одного боку – ліберал на словах Сипягін, його властолюбна дружина Валентина Михайлівна, затятий консерватор Калломейцев. Їм протистоять сам Нежданов, брат Валентини Михайлівни Маркелов, також член таємного товариства, та племінниця Сипягина Маріанна, дівчина одних з ними переконань.

В коло місцевих революціонерів входить і механік бумагопрядильной фабрики Соломін, людина з народу, що не розділяє теорій своїх соратників, але готовий до практичних дій.

Реальні спроби «вийти в народ» закінчуються у героїв провалом. Маркелов, відкрито закликає селян до бунту, схоплений і передано в поліцію цими ж селянами. Нежданов, намагається знайти спільну мову з народом, напоєне мужиками в шинку і висміяний. У підсумку, повністю розчарувавшись з собі і в революційних ідеях, закінчує життя самогубством. Остродумов за агітацію убитий міщанином, Машурина переховується за кордоном.

Чому вчить роман, спрямований автором однодумцям героїв? Епіграф до роману – “Піднімати слід новь не поверхнево ковзної сохою, але глибоко котрі забирають плугом” – висловлює позицію Тургенєва про безплідності бунтів та переворотів, але необхідність постійної роботи, освіти і поступових перетворень суспільства.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника