Розповідь про молодого хлопця Альоші. З дитинства прозвали його Горщиком, з-за того, що одного разу він ніс горщик на прохання матері і розбив його. До 19 років жив Альоша з сестрою і батьками в селі, поки його брат служив в місті у купця. Ріс Альоша працьовитим, безвідмовним, спритним і сильним хлопцем. У всьому він допомагав батькові, а в 19 років його відправили на службу до купця замість старшого брата.

Хлопець показав себе як дуже хорошого працівника – брався за будь-яку справу і виконував всі мимохідь, легко, швидко і без зайвих розмов. Незабаром вже вся панська сім’я та старші працівники давали Горщика вказівки і просили про допомогу. Сам же Альоша найбільше здружився з куховаркою Устиньей. Довго вони розмовляли – вона розповідала про себе, про своє життя, а Альоша з задоволенням слухав. Молодий хлопець відчував турботу і жалість з боку Устиньи. Йому було дуже приємно її увагу, ніжність і добре ставлення.

Через якийсь час молоді вирішують одружитися, але їх планам не судилося збутися. Дружина купця дізналася про наміри Горщика одружитися на куховарці, і це стало їй зовсім не до душі – адже вагітна працівниця абсолютно не потрібна в будинку. У черговий приїзд батька до купця, сталася розмова, в якому Альоші суворо-пресуворо заборонили навіть думати про такі дурниці як весілля з куховаркою. Як би не було прикро і шкода Горщика послухатися батька він не міг. З Устиньей вони більше не спілкувалися і жили по-старому.

Одного разу Альоші наказали прибрати сніг з даху, він підсковзнувся і впав вниз, прямо на залізний вхід. Більше він уже не вставав, боліло все тіло і поворушити ногами Горщик не міг. Молода відбулася дружина доглядала за ним. Три дні пролежав без руху працівник, а через три дні покликали попа – помер Альоша.