Розповідь починається з глузування над думкою, що це людина панує над усіма речами. Буває навпаки, що річ «захоплює» царя природи. Ось хоча б комір.
І починається історія про те, як жила-була добра дівчина, вірна дружина, приблизна дочка і так далі – Оля Розова, точніше – Олечка.
Одного разу (абсолютно випадково) вона побачила в магазині накладної комір. Гарний – не посперечаєшся. Білий з жовтою стрічкою. Поміряла його, просто закохалася. І коштував він не так дорого, купила собі «іграшку».
Але виявилося, що у коміра свій характер – вимогливий. Як буває з новими речами, він зажадав до себе, щоб краще виглядати – нову кофту. Ні до однієї старої він не підходив. Добре, Оля пішла купувати кофту. Далі комір зажадав спідницю, туфлі і весь костюм. Оля ніяк не могла йому «суперечити», хоча грошей вже не було. Вона здала свої прикраси, вона попросила грошей у бабусі. Але тут довелося обманювати. І так пішло-поїхало. Комір вимагав новий диван… Оля не розуміла, навіщо їй всі ці речі і борги. Але знову нічого не могла вдіяти. Вона страждала… Але і викинути моторошний комір за вікно теж не могла! Вона слабшала у цій боротьбі, а комір немов наливався свідомістю, силою… Він вже міг навіть злісно хихикати, насолоджуючись своєю владою. Страшна річ!
Далі комір зовсім розперезався, зажадав гуляти. В такому красивому костюмі гріх було б не вийти! І Оля пішла… На вечірку в гості, хоча раніше, взагалі, нікуди не ходила. Більше того, на цьому вечорі вона вела себе зухвало, голосно сміялася… Там комір крутив її головою, як хотів. І він притягнув її до студента. Той обсипав Олю компліментами, стало приставати. Вона червоніла-блідла, але під впливом коміра тільки пирхала кокетливо. Ще вона повторювала, підколюючи залицяльника: «Тільки-то?» Вони поїхали з неприємним студентом в ресторан, пили в окремому кабінеті і цілувалися. Повернулася до чоловіка Оля тільки під ранок.
Удома чоловік зустрів Ольгу неласкаво. Він хвилювався, не спав всю ніч, а ще він знайшов боргові рахунки… Оля намагалася йому раніше поскаржитися на Комір, але чоловік (хороший хлопець) подумав, що це жарт. Тепер вони розійшлися…
І ось фатальний Комір загубився у пранні. Тепер Оля знову колишня – червоніє від будь-якого слова. Бідолаха одна, але, можливо, чекає іншу сильну… річ.
А зниклий комір – зовсім інша історія. Теффі натякає, що потрібно запитати у злодійкуватої пралі, чим там все закінчилося.
Розповідь вчить відповідальності за своє власне життя.
Можете використовувати цей текст для читацького щоденника
