Короткий зміст Син артилериста Симонова

У своєму вірші «Син артилериста» поет Костянтин Симонов розповів про історію, яка сталася на півострові Середньому в роки Другої Світової війни.

Він розповів про дружбу двох майорів – Дєєва і Петрова, які дружили ще з часів громадянської війни. У Петрова був син, якого звали Льонька. І коли батько їхав у відрядження, то його заміняв Дєєв. Вони багато часу проводили за різними цікавими заняттями і коли у хлопчика щось не виходило, то майор любив говорити: «На світі двічі не вмирати. Ніщо нас не може вибити з сідла».

Через деякий час доля розділила старих друзів, і Дєєв поїхав на північ.

Через десять років почалася війна, і Дєєв дізнався, що його товариш загинув. А через якийсь час до нього на службу вступив лейтенант Петров, в якому він дізнався Льоньку.

Одного разу, щоб вибити німців з висоти майору довелося відправити Петрова за лінію фронту, щоб він передавав координати для обстрілу.

Коли німці пішли, то солдати знайшли пораненого, але живого лейтенанта. Коли його відправляли в госпіталь він прощавшись з майором повторив його прислів’я.

Основна думка: в ім’я перемоги над ворогом довелося жертвувати найдорожчим — життям сина, і такий народ непереможний.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника