В останні хвилини перед відправленням два приятелі стояли на палубі подалі від суєти. І раптом один говорить, що з ними разом пливе шахова знаменитість Мірко Чентович. Сам по собі людина досить своєрідний, незважаючи на те, що грає на високому рівні.

Він ніколи б не став генієм якби не один випадок. Ще дитиною Чентович залишився зовсім один і його прихистив священик. Дитина не виявляв інтерес буквально ні до чого. Все робив тільки після наказу. Читав, вважав насилу, але зате ніколи не відмовляв виконати найважчу роботу. Батюшка який його прихистив, любив грати з приятелем в шахи. В один прекрасний вечір довелося перервати гру через термінового виклику до вмираючої жінки. Не довго думаючи знайомий, жартома запропонував пограти Мірко, той погодився і на подив виграв.

Після цього священик знав про слабкі здібності свого вихованця вирішив ризикнути і повіз його в місто на сеанс шахової гри. Підліток і там примудрився виграти. Після цього його залишили для професійного навчання. Незважаючи на всі старання наставника молодий чоловік так і не навчився грати в сліпу. У нього завжди в кишені були шахи. Однак це не завадило йому стати великим шахістом. Але все одно його розумові здібності накладали відбиток на поведінку. Він був неотесан, замкнутий уникав товариства інтелігентних людей.

На пароплаві, приятелі знайшли любителів шахів і запропонували битися з чемпіоном. Серед любителів був лікар колись досить добре грав у шахи він і погодився. Перші партії Чентович вигравав. Але доктор був упертий, і марнославний він напружив всі свої можливості вже через кілька партій була нічия. Чемпіон здивувався. Вирішили відігратися. Але сталося не передбачене докторові стало погано його нервова система не витримала і партію довелося припинити. Чентович залишився чемпіоном.

Не варто сміятися над людиною, якщо його розумові здібності трохи слабкіше, ніж у звичайних людей.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника