Короткий зміст Паустовський Скляний майстер

У маленькій хатині на околиці села жила бабця Ганя. Не було в неї з рідних нікого, крім онука Васі. Жив він у місті Гусь-Хрустальний і був скляних справ майстром. Щоосені він приїжджав до бабці в гості і дарував чудові скляні фігурки – квіти, туфельки, іграшкові самовари.

Іграшки були крихкими, невагомими і ніби чарівними. Ганя ставила їх в кутку на чільне місце. По святах сусідські хлопці приходили подивитись на небачені іграшки, але нікому з них старенька не дозволяла навіть доторкнутися до дивних речей. Боялася, що розіб’ють.

Баба Ганя часто сиділа на ганку, скаржачись старому беззубому псу Жеку на старість і немічність. Одного разу вона відчула себе зовсім погано і попросила оповідача написати лист в сільраду.

Лист це було заповітом, в якому старенька передавала будинок з усім майном онукові Васі, всі скляні речі – в школу для хлопців, а старого Жека просила віддати аптекарю. Самих же представників сільради вона дуже просила подбати про Васю, щоб не пропав його дар вправного скляра. Мріяв онук створити кришталевий рояль і бабуся просила владу йому допомогти, чим зможуть.

Невдовзі оповідач надовго відправився ловити рибу в річці Прорва. На третій день зустрівся їм дід Пахом. Старий збирав шипшина, здавав в аптеку, а дещо-що вирішив залишити і для себе. Він і розповів, що бабця Ганя зовсім погана і зібрався помирати.

Заквапився оповідач в село. Пусто було навколо, лише старий Жек зустрів їх і винувато відвернувся.

Старенька лежала в хаті, незвично одягнена в найкращий одяг і стискала в руках лист в сільраду.

Десять днів потому приїхав онук Вася. Він був хворобливий і тихий, і пожвавився лише, коли зайшла мова про його мрію. Довго він міг розповідати, яким би був рояль і як важлива для майстра мрія зробити своє найвеличніше творіння. Говорив так часто, що оповідачеві стали бачиться сни про композиторів, музиці та грі цього чудового рояля. І тоді посипався він, повний незрозумілого сорому в серці і особливої любові до землі, на якій жили баба Ганя і дід, і хлопчик мріяв про кришталевому роялі.

І у кожного з нас повинна бути своя мрія, мрія нездійсненна, але заради якої варто жити, адже вона своїми яскравими фарбами висвітлює весь сенс життя.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника