Короткий зміст Паустовський Подарунок

Немов пролітає миттєво вогняна птиця, проходить яскраво бронзова, то похмура, то тепла осінь. А холодна зима, здається, ніколи не скінчиться. Три місяці, що характеризують літо, теж швидко закінчуються. А, хотілося, щоб все було інакше.

І ці наші розмови, подобалося слухати онукові Вані лісничого. Відвідуючи нас, він приносив гостинці: гриби, ягоди і слухав нас.

Якось хлопчик викопав і приніс берізку, обгорнуту грубою матерією. Щоки його порожевіли, і він збентежено віддав нам її, як подарунок.

З комори ми принесли великий ящик і в нього посадили наш незвичайний презент. Вона отогрелась, і її листочки залишалися в колишньому кольорі. Її сестриці стали вбиратися в золотисті сарафани, а вона була в темно – зеленому вбранні. Як пам’ятний знак тепла і зелені в літні місяці.

Нічні заморозки залишали сліди на склі. Мені закортіло роздивитися зорю, і я пішов у сад. Листопад вкривав землю. Її сестрички повністю були жовтими. А наше залишалося в зеленому платті.

Дивіться також:  Короткий зміст Блок 12 (Дванадцять)

І раптом, за кілька нічних годин пожовтіло наше домашнє дерево. Об’єкт літа зник.
А старий лісничий, наш давній знайомий пояснив, що так все влаштовано в природі. Без опадання листя не буде балансу між “живими організмами” і під сніговим вантажем гілки зламаються.

Лісник усміхнувся, коли ми розповіли йому про свою спробі врятувати забарвлення забарвлення на березі. А інший дідок розтлумачив факт по – своєму. Якщо погубити самця біля журавки, то вона буде сумувати. От і у вашої берізки совість є. Так як подруги мерзнуть, і вона за них переживає. Після розмови, ми відправили її рости в саду, біля огорожі, а зібрану листя на пам’ять заклали в старий журнал. Так і закінчилася наше бажання залишити звісточку про “літо” у нашому домі.