Оповідання походить від імені людини, яка подорожує по рідних краях, озброївшись старовинній карті, на якій не всі місця позначені особливо точно. І нашому героєві доводиться поправляти їх час від часу.

Розповідь ведеться від першої особи, і оповідає нам про те, кіке прості, але в теж час неймовірні і захоплюючі пригоди відбувалися з головним героєм під час відвідин рідного краю.

Велику популярність здобули мещерські болота, які славилися тим, що люди боялися їх, так само, як і деяких озер того краю. Головний герой, зі своїми друзями, наважився знайти одне з найбільш страшних озер мещерського краю, яке лякало всіх баб в окрузі своєю історією. Один з друзів, при зупинці на відпочинок і нічліг, вирішив самостійно вирушити на розвідку, і, повернувшись, розповів своїм друзям про те, що бачив це озеро, коли заліз на верхівку дерева, і про те, що воно повністю відповідає тому, що про нього розповідаю. Але дістатися до «місця призначення» компанії вдалося лише через рік. Як виявилося рибалка на це озері просто чудова. І повернувшись після походу з гарним уловом, друзі виявилися героями місцевого населення, яке, «як вогню», боялося відвідування даного водоймища.

Так само герой оповідає читачеві про всі красоти лісу, який розташовується в Мещерської стороні, а так само про те, що саме в цих лісах ховалися наші предки, при нашествиях татар і монголів.

Так само відбувається розповідь про те, що герою належить порівняно невеликий будиночок, в якому він практично не ночує. Так як воліє проводити ночі на свіжому повітрі, розташувавшись в альтанці, яка знаходиться поруч з будинком, і спостерігати за тим, як вітер колише полум’я запаленої свічки. Нашому авторові здається. Нічого більш заспокійливого і спокійного він ще не бачив.

Автор твору захоплюється природою мещерського краю, що й не дивно, адже він має збереженими древніми річками і озерами, лісами і луками, які не просто приємно відвідати, але і які зберігають в собі стародавні таємниці і загадки. Відповіді, на які, досить складно знайти, якщо не знати де їх шукати.

Даний оповідання вчить нас того. Що іноді варто «відвернутися» від буденності і сучасності, і звернути увагу на істинно значущі «речі», які були створені природою. Автор не просто описує нам красу окремого куточка нашої країни, а ще й навчає нас захоплюватися природними особливостями будь-якій місцевості, і знаходити прекрасне, навіть у небезпечному і отталкивающем, такому, як прокляті озера або болота.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника