У старого і старої було троє дітей, синів. Старші, як завжди, були освіченими, а третій дурень, його ніхто в рахунок ніколи і не брав.

Одного разу, в цій державі цар оголосив свій указ «Хто зможе змайструвати летючий корабель, тому дістанеться принцеса в дружини». І був у царстві з цієї причини бенкет.

Багато народу вирішили спробувати щастя. І старші брати пішли. В принципі, вони не сильно хотіли будувати корабель, пішли більше на людей подивитися та побенкетувати. Молодшого з собою не взяли, яка від нього користь?

Коли брати йшли по лісі, їм зустрівся сивий старий. Він попросив у чоловіків їжі, але вони йому відмовили. Старець зник, а брати поїли і пішли далі.

Молодший брат думав, думав, так теж вирішив спробувати долю. Зібрався будувати корабель. Мати стара не хотіла його пускати, навіть нормальної їжі в дорогу не дала, сунула лише кусень черствого хліба. А він і цьому був радий.

Йшов дурник по тому ж лісі, що й брати. І йому зустрівся старець, попросив поїсти. Молодший пригостив старого хлібом, розповів про своє бажання спорудити корабель. Дідусь подякував юнака і допоміг виконати його хотіння. Дурень будував, а старець підказував, що та як.

Трудився юнак кілька днів без продиху. Нарешті, робота була завершена. Дідусь сказав молодцю, щоб він всіх людей, яких побачить на шляху до царя, брав до себе на корабель. Дурень так і зробив, поки добирався, прихопив до себе кількох людей з різними здібностями.

Коли вони прибули до государю, той засумнівався в своєму указі, не дуже, йому хотілося родичатися з простим мужиком. Він задумав вапна дурня і став його відправляти на різні завдання. Юнак з допомогою своїх попутників всі завдання вирішив. Навіть з замкнутими лазні вони вибралися. І останній наказ про військо юнак виконав.

Нічого царю більше не залишалося, як видати царівну за цього мужика. На тому й порішили, і закотили весілля.

Ця казка вчить завжди тримати свої обіцянки, бути добрими до оточуючих.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника