Короткий зміст казки Два морозу

І молодий, спритний морозець розважаються, по лісових верхівках стрибають і голосно пощелкивают. Якщо на снігу ногою доторкнуться, то крижаною кіркою він покриється!

І почули веселий звучання дзвіночків і дзвінку мелодію дзвоника. Це поміщик з бідним селянином на своїх возах роз’їжджають.

І почали вони сперечатися, хто швидше кого уморит? І ось молодому (Сизому носі) дістався мужик, а старому (Червоному носі) багатий поміщик.

Юний, не досвідчений морозець ні правильно міркував. Він думав, що раз кожух товстий і одягу багато, то не впорається. А мужичка легко перемогти, та не тут — то було! А старший досвідчений, так розумний, тільки сміється!

І розбіглися. І почали виконувати угоду, розпрощалися! Присвистнули, неймовірною легкістю пройшли, розбіглися.

А як потемніло, зустрілися.
У старшого брата переможне веселощі.

А молодий братик втомився і розпитує свого братика.
— Як вдалося заморозити багатої людини?
«В два рахунки! Весь промерз, ледве до будинку доїхав. Трохи не закоцюб! — промовив розумний брат – Розчервонілий ніс!»
«А твої, як справи? Здолав мужика?» — поцікавився старший брат.
«Ой, ледве ноги забрав!» — промовив молодший з братів. Вже й не пощастило мені. Я заліз до нього під його дірявий кожушок, а він став пиляти дерево. Я спробував його посильніше поморозить, а він, ну дрова колоти, тільки тріски розлітаються. Скинув рвану одяг. «Ну! – думаю, Тепер назад не накинеш. Я тебе провчу! А він став її сильно дубиною бити і ще й лається! Мене мало не до смерті забив. З мужиком більше не буду зв’язуватися!» – промовив молодий морозець.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника