Короткий зміст Казка Про Комара Комаровича-довгий ніс і про волохатого Мішу-короткий хвіст Мамин-Сибіряк

Гарячим полуднем, коли всі комарі сховалися в болото, пролунав крик. Комар Комарович прокинувся, вискочив і полетів подивитися, що сталося.

Навколо в паніці літали родичі, які кричали про злом ведмедя, раздавившем в траві 500 комарів, коли лягав туди спати. А ще він вдихнув цілу сотню.

Розсердився Комар Комарович і пообіцяв прогнати ведмедя. Полетів він на пошуки ведмедя. Той заліз у саму густу траву і солодко спав. Розбуджений писком, Міша розсердився, а коли почув, що комар його з шубою з’їсть, розреготався і знову заснув.

А Комар повернувся на болото, та й став хвалитися: ось як він Ведмедика славно налякав, як би той не вмер зі страху. Вирішили вони всім комарині суспільством вигнати непроханого гостя.

Одна лише старенька Комариха радила не чіпати ведмедя. Але її ніхто не послухав.

Підступили комарі до сплячого. І так дзижчали, і сяк – але не реагували на них. А потім Комар Комарович вп’явся Ведмедика в ніс і той одразу ж прокинувся. Вдарив лапою по носі, та тільки не було там вже нікого. Стали гнати його мешканці болотні, але не погодився ведмідь йти. А Комар Комарович йому тим часом в око уп’явся. Ляснув Міша себе по оку та трохи не вирвав його, а нікого не вбив. Розлютився він тоді, виламав березу з коренем і давай нею бити комарів.

Бив, бив, втомився вже. А так жодного ворога і не вбив. Він вже і кидав камінням, і махав лапами, і по траві катався – та все без толку. Став бігти, заліз високо на дерево, але і там його військо дістало комариное. Нужденний зовсім ведмідь, похнюпився: соромно було йти з болота.

Врятувала його жаба. Вилізла вона з-під купини, так і сказала, що даремно Міша звертає увагу на комаришек, не варті вони того.

Зрадів ведмідь і втік в барліг, примовляючи, що вже там-то розчавить, якщо сунуться.

А Комар Комарович летів слідом і кричав, щоб ловили ведмедя. Сила адже не завжди перемагає, потрібно ще й вміти мислити.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника