П’єро живе в Парижі зі своїми батьками. У хлопчика є все, що можна бажати в такому юному віці: люблячі, турботливі мама і тато, хороші друзі, віддані пес. Його кращого друга звати Аншель, це єврейський хлопчик, він глухий.

За цією світлою смугою в житті П’єро настає чорна смуга. Він втрачає батьків і потрапляє в сирітський притулок. Зглянувшись, хлопчика забирає до себе сестра його батька. Тітонька Беатріс служить у багатих людей в гарному будинку в Австрії, вона економка. Резиденція знаходиться високо в прекрасних Альпах і це нове житло П’єро.

Тепер П’єро називають Петер. У розкішному будинку він знайомиться з Фюрером, з яким йому вдається подружитися, хоча всіх лякає цей чоловік з короткими вусами, особливо прислугу. Ще разом з ними живе Єва і вівчарка Блонді. З часом Петер забуває своїх батьків і свого друга, мріє бути письменником. Забуває він і рідний Париж.

В гостях у Фюрера бувають різні люди. Вони часто обговорюють велич Німеччини і те, що вона повинна правити світом. Петер дорослішає і починає обожнювати Фюрера, він із захопленням слухає його промови. Хлопцеві подобається його нова форма і нові привітання. Петер починає ділити людей на “своїх” і “чужих”. Форма і заступництво Фюрера надають йому впевненості, він відчуває владу над іншими людьми. Але йому постійно доводиться робити непростий вибір і зраджувати всіх, кого він любить. Це і його турботлива тітка, і однокласниця, в яку Він закоханий, і навіть прислуга. Євреї тепер його вороги.

За кілька років маленький П’єро перетворився в жорстокого Петера. Але війна закінчується і усвідомлення всього жаху, в якому винен його ідол, приходить до головного героя. Він кається у своїх вчинках.

Головна ідея твору в тому, що важливо вміти робити правильний вибір, розрізняти, де справжнє добро, а де зло. Дуже важливо не зраджувати тих, кого любиш заради влади.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника