Жартівлива п’єса на одну дію “Ведмідь” знайомить нас з головними героями – це молода, симпатична вдова поміщика Попова. Вона вже сім місяців невтішна у своєму горі. Цілими днями дивиться на портрет померлого чоловіка і витирає сльози. На всі вмовляння вірного слуги Луки відволіктися і продовжувати жити своїм життям не звертає ніякої уваги.

Другий герой п’єси – це Смирнов Григорій Степанович. Якийсь час тому він займав гроші померлому і тепер приїхав за боргом. Проїхавши всіх своїх боржників, та не здобувши ні в кого грошей, він в останню чергу приїхав до вдові Олені Іванівні. Він опинився в дуже скрутному становищі і змушений залишитися в будинку Попової поки та, не зможе повернути йому всі гроші. Олена Іванівна рада б повернути борг, але тільки післязавтра, коли повернеться її прикажчик. І поручику нічого не залишається, як затриматися в будинку своєї боржниці. Адже банк вимагає негайної сплати відсотків, податися Смирнову просто нікуди.

Протягом п’єси головні герої сваряться, в основному з-за запального характеру Смирнова. Він всіляко ображає всіх жінок, роблячи висновок, що всі вони однакові брехухи і лицемерки. Попова намагаючись відстояти честь жінок, вступає в перестрілку, яка призводить до пропозиції дуелі. Несказане нахабство, тим не менш молода вдова згодна навіть стрілятися, лише б довести свою правоту. Але на превеликий жаль стріляти вона не вміє. Поручик і землевласник Григорій Степанович викликається самостійно навчити Олену Іванівну. У підсумку вони зізнаються один одному в найсвітліших почуттях і під завісу цілуються.