Короткий зміст Чехів Чорний монах

Оповідання Антона Павловича Чехова оповідає читачеві про життя магістра Андрія Коврина. У зв’язку з захворюванням він приїжджає в село до подруги Тані Песоцкой. Вона проживає разом зі своїм татом, з головним героєм вони знайомі ще з ранніх років.

Автор захоплено розповідає про життя батька і дочки, про те, як вони займаються роботою в саду. Виявляється, Тетяна вже кілька років закохана в Андрія Васильовича і досить серйозно налаштована щодо його персони. У Коврина теж зародилося якесь почуття до дівчини, але він ставиться до цього як до невеликої, нічого не значущою інтрижку.

В один з вечорів Коврин розповів дівчині дуже дивну історію про існування якогось чорного монаха, який одного разу з’явився на Землі і незабаром повинен з’явитися знову. Після цієї розмови наш головний герой насправді побачив чорного монаха, але це не справило на нього колосальне враження і він, як ні в чому не бувало, почав займатися своїми справами.

Тим же ввечері батько дівчини став пропонувати Коврину одружитися на дочці. Після цієї розмови до Коврину знову навідується чорний чернець. Він говорить йому про те, що він лише плід його уяви. Чернець говорить про те, що Андрій Васильович обраний Богом і має унікальну можливість служити правді. Він переконує його в тому, що Коврин воістину геніальний.

Головний герой готується до весілля, періодично він спілкується з чорним ченцем. Після переїзду в місто під час чергової розмови з уявним співрозмовником він виявляє, що Тетяна все чує. Вона розуміє, що йому необхідна кваліфікована допомога. Вона відправляє Коврина на лікування.

Після проходження лікування він перестав спілкуватися з невидимим другом, але при цьому він розлучився з Тетяною, і життя його стала нудна й одноманітна. Він знайшов собі іншу жінку – Варвару Миколаївну, яка безмежно любила його, як власне дитя. в один з вечорів в Севастополі він читає лист від Тетяни, яка сповіщає його про смерть батька. У цьому вона звинувачує Коврина. Він, не розуміючи, що відбувається, відправляється на балкон, знову бачить чорного монаха і вмирає.

Головна думка

Даний розповідь закликає читача з трепетом та увагою ставиться до власного психологічного стану. Адже чорний монах – це лише уява, плід хворої фантазії. Помилка головного героя в тому, що він культивував у собі своє ж божевілля, тоді як він мав потребу в негайному лікуванні і допомоги.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника