Френсіс Ходжсон Бернетт у своєму дитячому романі розповідає читачеві про те, через що пройшов семирічний хлопчик на ім’я Седрік Еррол, дуже рано і несподівано для нього самого отримав титул лорда.

Згідно з новим титулом маленький американець був змушений перебратися в Англію, залишивши матір одну. Хлопчик володіє добротою, чесністю, невимушено підтримує дружбу з людьми бідного класу, що так не схоже на англійців, які володіли титулом і владою.

Спочатку на його бік постає лише адвокат графа, містер Гевішем, угледіли в хлопчика хороші, добрі риси. Однак граф не радий такому онукові, настільки мало схожим за характером на зарозумілих лордів, що оточували його самого. Лише з-за власної гордості взявши онука під своє «крило», граф не очікував, що сам може змінити усталені принципи і докорінно змінити ставлення до життя і до своїх рідних – маленькому Седрику і його матері.

Поступово серце діда «тануло», і маленькому лорду вдалося переконати його в тому, що добрі справи робити можна і потрібно, коли це в його силах і можливостях.

Звістка про нових претендентів на титул, «неосвічених», «не вміють тримати себе з людьми їх кола» надійшла раптово, проте і з цим граф і його онук впоралися. Седрік став лордом Фаунтлероєм, об’єднав сім’ю, привносячи в життя близьких радість і теплоту.

Роман Бернетт вчить свого читача, що виховання з найменших років грає важливу роль в житті кожної людини, і саме від нього дуже багато чого залежить те, як саме людина розпорядиться своєю владою: чи буде нею впиватися або ж поділитися з світом своєю силою.